Діагностика кризових явищ в діяльності підприємства

1.ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ДІАГНОСТИКИ КРИЗОВИХ ЯВИЩ У ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Багатогранність підходів до визначення та прогнозування кризових явищ у діяльності підприємства ґрунтуються на подвійній природі будь-якої кризи, яка, з одного боку, створює та руйнує, тобто формує передумови, а з іншого — готує фундамент для подальшого розвитку підприємства, звільняючи його від попередньої стратегії бізнесу та сприяючи формуванню нової стратегії. Недооцінка впливу кризових явищ на діяльність підприємства, неправильний вибір методу діагностики кризових явищ можуть призвести до повної або часткової руйнації господарських зв'язків підприємства, дисбалансу між окремими складовими потенціалу підприємства і навіть до повного банкрутства. Відтак, своєчасне розпізнавання ознак і природи кризи, її локалізації, використання елементів дослідження як засобу відновлення платоспроможності складають суть цілей діагностики під час вибору методів оцінки кризового стану підприємства.

Сучасна наука приділяє достатньо уваги вирішенню проблем функціонуванню підприємства під впливом кризових явищ і процесів. Проте, умови сучасного розвитку пов'язані з високим ризиком, різкими змінами, кризами та потрясіннями, центральним завданням ставлять розробку нових механізмів діагностики підприємства. Ринкове середовище, яке нині розвивається в умовах глобальної та наростаючої кризи, ставить перед науковцями нові та складні завдання щодо пошуку таких методів діагностування стану підприємства, які дозволяли б швидко, об'єктивно, повноцінно та своєчасно встановити сигнали про зародження кризового стану та розробити ефективні заходи щодо їх уникнення або запобігання [10].

Багато вітчизняних і зарубіжних вчених присвятили дослідження саме вибору методів і моделей діагностування кризового стану підприємств. Проте, тут слід відмітити декілька важливих аспектів вирішення дослідницької проблеми. По-перше, більшість авторів концентрують свою увагу на процесі діагностики як системі інструментів антикризової діяльності. Тут знаходять своє відображення загальні та часткові методи і моделі діагностування кризового стану. По-друге, вивчають процес з позицій діагностики фінансово-економічної стійкості підприємств, діагностики його фінансової рівноваги та інтегрованої оцінки потенціалу фінансово-економічної стійкості підприємства. По-третє, заслуговують на увагу методичні підходи у діагностиці кризових явищ у виробничо-господарських структурах, а також запропонована система збалансованих показників для уточнення стратегічного спрямування підприємства (Немировський). Деякі науковці (Чуєв, Савицька) ототожнюють поняття «діагностика» і «комплексний аналіз господарської діяльності». Деякими вченими діагностика розглядається в системі управління ризиками на підприємствах (Сахарцева) та в процесі бізнес-діагностики (Швиданенко) [12].

Поняттям «криза на підприємстві» характеризують різні проблемні фактори в діяльності підприємства від простих перешкод у функціонуванні підприємства через організаційні негаразди до повного зниження підприємства. Криза розвивається на підприємстві за наступним ланцюжком: кризове явище (кризова ситуація) — кризовий стан — криза. Найбільш прості проблеми, з якими стикається підприємство у своїй діяльності, позначаються терміном «кризове явище» («кризова ситуація») [18]. Кризове явище може мати як позитивні, так і негативні наслідки для підприємства. Ігнорування протиріч, які виникли на попередньому етапі, призводять до виникнення кризового стану. Неправильне або несвоєчасне реагування на виклики кризового стану спричиняє ще більші деструктивні зміни в системі, що описуються поняттям кризи. Своєю чергою, своєчасне реагування вимагає проведення систематичної діагностики кризових явищ [20].