Анализ книги «Scrum. Навчись робити вдвічі більше за менший час» Джеффа Сазерленда

Огляд книги «Scrum. Навчись робити вдвічі більше за менший час» Джеффа Сазерленда

Scrum – інноваційний спосіб керування проєктами, який прийшов на заміну малоефективній каскадній моделі, що вже віджила своє і потребувала заміни у зв’язку з нинішніми реаліями. Цей універсальний підхід був детально сформульований Джеффом Сазерлендом і зараз застосовується  при випуску автомобілів, навчанні, плануванні весілля і навіть конструюванні космічних кораблів в NASA. Тому цей метод є досить багатофункціональним і може стати справжнім помічником не лише в організації робочих процесів, але й в особистому житті кожної людини.

Сама методологія бере свій початок в організаційних прийомах, які вперше були застосовані на японських підприємствах, і включає в себе: планування, дію, перевірку, коригування. Наприклад, в разі, якщо на конвеєрі Toyota була помічена вада, то її усунення ставало першочерговим завданням. Якщо ж виправлення помилки відкласти, то час, необхідний на виправлення може зрости в 24 рази. Використання тільки цього прийому свого часу дозволило японським підприємствам вирватися вперед і стати еталоном якості. Ця ідея стала для мене ключовою, і я прагну розпочати практикування Scrum саме з неї. Елементарним прикладом є написання курсової – для того, щоб виконати цю роботу успішно, необхідно робити ретельну перевірку даних на кожному етапі пошуку. Адже неправильно розкрита теоретична частина призведе до хибних висновків і власного практичного застосування, що буде дуже складно виправити у вже написаній роботі. Тому як-то кажуть: «Довіряй, але провіряй».

Наступним важливим інсайтом для мене стала організація так званих спринтів. Це короткотривалі етапи, на які повинна ділитися вся робота (весь проєкт). Зазвичай вони тривають один чи два тижні, і наприкінці кожного спринту команда повинна отримувати цінний продукт, який можна представити своїм клієнтам. Така методика значно ефективніша, ніж довгострокові детально розписані плани, які, як показує досвід, не завжди дають бажаний результат, а то й взагалі зазнають поразки. Незважаючи на такий досить простий і зрозумілий механізм, я дуже часто не застосовую його на практиці і, натомість, думаю масштабно, плануючи бажаний результат на місяці, а то й роки вперед. Але в кінці-кінців я відхиляюся від правильного шляху і зазнаю невдач. Тому наступного разу, коли я плануватиму, наприклад, схуднути, я не братиму за ціль мінус 5 кг за 2 місяці, а поділю цей термін на спринти і слідкуватиму, щоб наприкінці кожного з них я відпрацьовувала конкретну кількість годин в спортзалі і дотримувалась конкретного тижневого раціону.

Інша важлива теза, яку я взяла для себе з книги: «Марнування – це злочин». Мова йде про виконання сотні непотрібних справ, які зовсім не мають відношення до вашого кінцевого цінного продукту. Витрачаючи свій час та силу на зайве, люди, відповідно, гальмують досягнення своєї реальної мети. А як відомо, лише 20% зусиль може дати 80% користі. Тому все, що необхідно, – правильно розставити пріоритети і чітко слідувати цим завданням, не менше і не більше. Цей принцип я застосовую для вивчення деяких дисциплін. Спочатку я оцінюю важливість кожної для моєї професії, а потім зосереджую основну увагу на тих, що мають найбільше практичне застосування.