Соціалістична модель економіки Куби

Вступ

Яким є вердикт стосовно кубинської економіки через майже тридцять років після розпаду радянського блоку? Спостерігачі за Кубою були впевнені, що на державно-соціалістичну економіку очікував негайний колапс. «Куба потребує шокової терапії – поспішної трансформації до вільного ринку», – проголосили вони. Відновлення капіталізму на острові було «невідворотним», затримки не лише зашкодили б економічній продуктивності, але і вартували б неймовірно багато для людей і дискредитували б кубинські соціальні здобутки.

(слайд 2) Актуальністю даного дослідження є обгрунтування важливості реструктуризації основних галузей економіки, що в свою чергу сприятиме відновленню валютних надходжень відносно доступного капіталу; зазначити, що скасування торгово-економічного ембарго Куби буде відігравати важливу геополітичну роль і вигоду від торгової та економічної співпраці, де роль ведучого партнера, очевидно, буде віддана США; довести, що саме поступова, а не повна трансформація соціальної планової економічної системи Куби у капіталістичну ринкову це досить ефективне рішення.

(слайд 3) Мета роботи полягає у визначенні основних проблем розвитку кубинської економіки та запропонуванні можливих шляхів їх вирішення. Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

• Проаналізувати стан кубинської економіки до початку революції та наслідки її перемоги;
• Визначити основні тенденції розвитку Куби в період остаточного становлення соціалізму;
• Оцінити сучасне становище кубинської економіки;
• Розглянути перспективи розвитку та запропонувати шляхи вирішення основних проблем.

(слайд 4) Внаслідок економічно-політичних суперечок, що виникли між Іспанією та США з приводу намагання збільшити торгівельну експансію та розширити свій вплив на Кубі, розпочинається війна за незалежність після якої острів свободи де-факто стає напівколонією США.

З’являється багато соціальних та економічних проблем, причиною яких став другий прихід до влади диктатора Фульхенсіо Батисти. . Його правління характеризується посиленням військової диктатури, небаченим зростанням рівня бідності населення, корупцією в небачених масштабах. Увесь бізнес був у руках північноамериканської мафії тому всі державні кошти переливались у економіку США.

Згодом, наболілі усім проблеми та ігнорування національних інтерсів стають причиною державного перевороту у країні. На чолі революційних верств населення став Фідель Кастро.

(слайд 5,6) З перемогою революції почався етап демократичних, антиімперіалістичних і антиолігархічних перетворень Після приходу до влади уряду Ф. Кастро було прийнято рішення про реформування економіки і націоналізації банків, кредитно-фінансових організацій, а також ряду промислових підприємств, землі та іншої власності, що належала іноземним (перш за все - американським) корпораціям і прихильникам Ф. Батісти.

У міру погіршення відносин з США поліпшувалися відносини з СРСР. За укладеною в 1960 році радянсько-кубинською торговельною угодою революційний уряд отримав великий кредит (еквівалентний 100 мільйонам доларів США). 1 травня 1960 року Фідель Кастро проголосив «соціалістичний» характер кубинської революції, чим фактично забезпечив на довгі роки військову, політичну та економічну підтримку СРСР.

В економіці режим Кастро взяв курс на якнайшвидшу індустріалізацію на основі зосередження всієї промисловості в руках держави.

Щоб оцінити вплив всіх цих революційних заходів на стан економіки країни, розглянемо рівень ВВП за ППС (слайд 7)

Бачимо, що в період 1957-1961 рр. рівень ВВП за ППС зменшився, що, в першу чергу, пов’язано із революцією в країні, із девальвацією песо та загостренням відносин із США. Останній факт призвів до відмови США надати кредит для підтримки національної валюти Куби та скорочення кількості американських монополістів в кубинській економіці.

Фідель Кастро перебував при владі 47 років. За ці роки Куба досягла величезних успіхів у сфері освіти, охорони здоров'я та соціального захисту. У той же час майже чверть кубинців емігрувало і продовжує бігти з країни.