Кредитнi можливостi вiтчизняних банкiв

КРЕДИТНІ МОЖЛИВОСТІ ВІТЧИЗНЯНИХ БАНКІВ

Чернишова Л.І., к.е.н., доц.

Бойко Н.А.

Одеський національний політехнічний університет

В Україні після подій 2013-2017 рр. банки істотно погіршили свій фінансовий стан, внаслідок дії факторів, значно обмежуючих кредитні можливості.

Значення управління кредитними можливостями банків важко переоцінити: вони надають потрібні ресурси на розвиток бізнесу, покриття бюджетного дефіциту тощо, тоді як самі банки часто втрачають можливості власного розвитку на ринку позикових ресурсів.

В економічній літературі публікується чимало робіт, присвячених як загалом кредитним операціям банків, їх статистичній оцінці та аналізу зв’язку з макроекономічними показниками, однак, дослідження кредитних можливостей вітчизняних банків мають поверхневий характер, зважаючи на важливість та проблемність оцінки кредитних можливостей стрижня фінансової системи країни.

Загальні засади функціонування  та динаміки кредитного ринку в Україні досліджувати такі вчені як  А.М. Герасимович, О.В. Барановський, О.П. Боднар, Н. В. Бондаренко, В.Я. Вовк, В. І. Міщенко, А. М. Мороз, Є.С. Осадчий, М.І. Савлук, О.В. Хмеленко В.Г. Шевалдіна, О.П. Шейко та ін.

Так, Дзоблюк О.В. класифікував причини неможливості розкриття кредитних можливостей банків: макроекономічна розбалансованість, помилки в монетарній політиці та прорахунки кредитної політики банків [1], варто також врахувати групу політико-правових наслідків на державному рівні.

Актуальність теми зумовлено тим, що в сучасних умовах вітчизняна банківська система в черговий раз змушена виходити з політико-економічної кризи, формуючи фінансові ресурси для суб’єктів господарювання та фізичних осіб, і яка перебуває наразі під впливом факторів, які суттєво зменшують її кредитні можливості.

Ціль статті – проаналізувати кредитні можливості вітчизняних банків.

Завдання задля досягнення цілі:

• визначити особливості формування та стану кредитних ресурсів банків України;
• узагальнити фактори, які розкривають та обмежують кредитні можливості банківської системи;
• запропонувати шляхи збільшення кредитних можливостей вітчизняних банків.

Найважливішою складовою всієї банківської політики є політика формування ресурсної бази. Основна частина банківських ресурсів, як відомо, утворюється в процесі проведення депозитних операцій банку, від ефективної і правильної організації яких залежить, в кінцевому рахунку, стійкість функціонування будь-якої кредитної організації. У зв'язку з цим питання нарощування ресурсного потенціалу і забезпечення його стабільності за допомогою ефективного управління пасивами набувають особливої гостроти та актуальності.

Зміцнення депозитної бази дуже важливо для банків. За рахунок збільшення загального обсягу внесків і розширення кола вкладників юридичних осіб та фізичних осіб, можна поліпшити організацію депозитних операцій і систему стимулювання залучення вкладів.

Сукупний обсяг зобов'язань українських банків протягом 9 міс. 2017 скоротився на 1,8% до 1111,9.млрд. грн. Динаміка і структура зобов'язань БСУ представлені на рис. 1.

[pic 1]

Рисунок 1 – Динаміка та структура зобов’язань БСУ

Протягом 9 міс. 2017 року сукупний обсяг клієнтського портфелю БСУ збільшився на 2,1% та станом на 01.10.2017 р. відповідав 824,2 млрд. грн. Незважаючи на визнання неплатоспроможними ряду банківських установ, їх вплив на загальний обсяг зобов’язань був незначним, оскільки депозитний портфель цих установ був дуже малим.

За строковим характером в клієнтському портфелі переважають короткострокові депозитні вклади строком до 1 року (включаючи кошти на вимогу). Слід зауважити, що ринок починає демонструвати ознаки відновлення.

З початку 2017 року встановилася тенденція до зростання обсягу вкладів на вимогу. Станом на 01.10.2017 р. їх сума відповідає 450,9 млрд. грн., що дорівнює 48% сукупного портфелю коштів клієнтів (43% на початок 2017 року).

Слід зауважити, що частка коштів, залучених на строк 1-2 роки, поступово зростає, проте загальний їх вклад у сукупний показник є незначним. Частка довгострокових депозитів протягом досліджуваного періоду скоротилась та станом на 01.10.2017 р. складала 19,8% (20,2% на початок 2017 року) в загальному обсязі зобов’язань банків.