Сутність виникнення аудиторського ризику

          Сутність виникнення аудиторського ризику

В аудиторській діяльності як і в будь-якій іншій підприємницькій  , яка має свої особливості та характеристики є свої види ризиків, які залежать від виду та умов конкретного бізнесу. На сучасному етапі розвитку господарювання економічних суб’єктів та організації у них обов’язкової чи ініціативної аудиторської перевірки існує певна невизначеність. Саме через це сучасна економічна діяльність має цілі схеми можливих ризиків, які характеризуються відсутністю або перекрученням вичерпної інформації щодо фінансово-господарської  діяльності суб’єктів в умовах сталого розвитку ринку. Наявність специфічних вимог до аудиторської діяльності як підприємницької обгрунтовує формування відповідних аудиторських ризиків. Проблематичність їх оцінки та розрахунку аудитором, потреба чіткої характеризувати суті, окреслення його меж пояснює необхідність детального дослідження даної проблеми.

Питання сутності  виникнення аудиторських ризиків і їх характеристики досліджували досить багато українських та зарубіжних вчених та науковців,  як: Назаренко Я.Я, Фабіянська В.Ю, Рудницький В.С, Пилипенко Л.М. ,Петрик О.А., Давидов Г.М., Білуха М.Т., Бондар М.І. , Аренс Е.А., Олійик Є.В. Миронова А.В.. Незважаючи все-таки на значну кількість статей, доповідей та публікацій щодо аудиторського ризику це питання досі залишається актуальним.

Метою цієї статті є висвітлення та узагальнення даних про сутність виникнення аудиторських ризиків , визначення їх видів та стандартів.

Аудиторський ризик- це ризик того, що аудитор висловить невідповідну думку, якщо фінансові звіти містять суттєво викривлену інформацію[1]. Відповідно до Міжнародних стандартів аудиту аудитори можуть надавати супутні аудиту послуги, до яких належать оглядові перевірки, погоджені процедури та підготовка інформації. Зважаючи на це, і те, що аудит є специфічним видом діяльності, йому притаманні специфічні ризики . Одним з затребуваних на сьогодні видів діяльності аудитора є надання консультацій. Надання консультаційних послуг, як і проведення аудиту ґрунтується на даних отриманих від підприємства замовника. На основі отриманої інформації аудитор розробляє свої пропозиції. Надання неточних або неправильних консультацій може бути наслідком отримання від клієнта неточної або неповної інформації про об’єкт консультацій. Також причиною неправильних висновків аудитора може бути його неспроможність визначити оптимальні рекомендації щодо об’єкту. Отже надання консультацій теж супроводжується певним ризиком. Консультаційний ризик – це ризик того, що надані консультації є неправильними і теоретично не можуть зумовити вирішення проблеми предмету консультацій[3].

Аудиторові слід планувати та виконувати аудиторську перевірку для зменшення аудиторського ризику до прийнятного рівня, який узгоджується з метою перевірки. Аудитор зменшує аудиторський ризик шляхом розроблення та виконання аудиторських процедур для отримання достатніх та прийнятних аудиторських доказів, на яких ґрунтуватиметься аудиторська думка. Якщо аудитор зменшує аудиторський ризик до прийнятно низького рівня, отримують обґрунтовану впевненість.

Аудитор виконує аудиторські процедури, щоб:
- оцінити ризик суттєвого викривлення;
- обмежити ризик невиявлення.
Аудитор розглядає ризик суттєвого викривлення на таких рівнях:
- на загальному рівні фінансової звітності;
- за класами операцій,
- залишками на рахунках,
- розкриттям інформації та пов’язаними з нею твердженнями[4 c.84].