Технологія приймання і зберігання швейних товарів в магазині

ВСТУП

В Україні швейна промисловість (галузь легкої промисловості, що виробляє одяг та інші швейні вироби побутового та технічного призначення з тканин, трикотажних полотен, штучною і натуральної шкіри та хутра, нових конструкційних матеріалів, а також різноманітних оздоблювальних матеріалів і фурнітури) перебуває у стані економічного занепаду (зменшення обсягів експорту та зростання обсягів імпорту, заміщення вітчизняного виробництва повного циклу використанням схем з давальницькою сировиною). Водночас, вона історично, ще за радянських часів забезпечувала вітчизняний та іноземний ринки якісною продукцією. Швейна промисловість складає понад 1/3 обсягу валової продукції легкої промисловості.

Метою випускної роботи є дослідити

(написати відповідно до плану)

І ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГОВО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ В МАГАЗИНІ

1.1Технологія приймання і зберігання швейних товарів в магазині

        Організація приймання швейних товарів повинна забезпечувати проходження товарів у максимально стислі терміни з найменшими витратами і при повному збереженні їх якості. Значною мірою це залежить від підготовки швейних товарів до відправки постачальником, організації їх завантаження і якості оформлення документації. ому підприємству-одержувачу товарів розвантаження транспортних засобів.

Приймання товарів повинне здійснюватись у магазині тими особами, на яких покладається матеріальна відповідальність за товари і тару, які є в магазині. Ці працівники зобов'язані знати правила і строки приймання товарів, порядок документального оформлення результатів приймання у випадках виявлення розбіжностей за кількістю чи якістю товарів, порядок і строки подання повідомлення про виклик представника постачальника тощо.

Приймання товарів у магазині здійснюється послідовно й одночасно з розвантажуванням товарів. Основними елементами процесу приймання швейних товарів у магазині є:

• ознайомлення з супровідними документами і перевірка правильності їх оформлення;

• перевірка відповідності найменування товарів і їх маркування даним супровідних документів;

• перевірка кількості місць, стану тари й упаковки;

• перевірка маси брутто;

• перевірка відповідності цін, указаних у супровідних документах, прейскуранту або протоколу узгодження договірної ціни;

• розкривання тари;

• перевірка маси нетто або кількості одиниць товару;

• перевірка якості товарів;

• документальне оформлення результатів приймання.