Шпаргалка по "Статистике"

1. Генезис статистики як науки та її сучасне розуміння.

Будь-яка наука відокремлюється у самостійну в той момент, коли вона формується у певну систему знань. Збирання числових даних про населення, площу орної землі, поголів'я худоби, кількість воїнів тощо проводилось ще у стар.Греції, Римі, Єгипті. В 2 пол.17ст.сформувалась галузь знань, яка доповнювала певну політичну основу і мала назву “державоведення”. Один із засновників цієї науки Г.Ахенвальзапропон.викор.термін “статистика”.

Початок формування наукових засад стат.слід пов'язувати з виникненням теорії ймов. Особливе значення мали праці Б.Паскаля та Я. Бернуллі, що стосувались закону вел.чис.Праці В.Петті можна вважати першими взірцями аналізу ек.ситуації. У 18ст. були сформульовані  принципи стат.-математ.обробки даних про народонаселення. В той же час розпочалось дослідження розвитку ек.(перші спроби розрахунку індексу цін).У 19ст. багато країн утворили спец.установи, які займались збиранням та опрацюванням стат.даних. Почали регулярно проводитись переписи населення та інші стат.дослідження. В 1885 р. був створений постійний між нар.стат.орган – Міжнар.статист.інститут.

Протягом багатьох століть стат. виступала як необхідний і ефективний інструмент державного управління, являючись головним інформаційним джерелом стат.даних для управлінських, науково-дослідних і практичних потреб різних структур, організацій і населення.

Нині слово "стат." широко вживається у побуті і її роль в житті суспільства дуже значна. Стат.– це наука, яка досліджує масові сусп.ЯіП, визначаючи їх кількісну сторону у нерозривному зв’язку з якісною стороною в конкретних умовах місця і часу з метою визначення закономірностей їх розвитку, а також взаємозв’язків і залежностей між такими ЯіП. Справді, тільки стат.дає нам можливість визначити вартість ВВП і валового нац.доходу, створених у країні за рік, оцінити ефективність сусп.в-ва, ек.реформ тощо.

1. Предмет статистики

Стат.– це наука, яка досліджує масові сусп.ЯіП, визначаючи їх кількісну сторону у нерозривному зв’язку з якісною стороною в конкретних умовах місця і часу з метою визначення закономірностей їх розвитку, а також взаємозв’язків і залежностей між такими явищами і процесами.

Стат.має об’єктом ЯіПсусп.життя. Предметом стат.є кількісна сторона явищ і процесів у нерозривному зв’язку з якісною стороною.

Характерні риси стат.: суспільна наука; визначає кількісну сторону суспільних ЯіП у нерозривному зв’язку з якісною стороною в конкретних умовах місця і часу; вивчає масові суспільні ЯіП.

Напрямки статистики: загальна теорія стат.(займається загальними ідеями і логікою стат.науки, розробляє методологію стат.досліджень для усіх галузей статистики); ек.статистика; соц.статистика.

1. Основні поняття і категорії статистики.

Осн.поняттями в статистиці є поняття стат.закономірності й стат.сукупності.

Законом.— це повторюваність, послідовність і порядок у масових процесах. Стат.законом.притаманні лише сукупностям, так як об’єктивною основою їх існування є складне переплетіння причин, які формують масовий процес, — основних, спільних для всіх подій масового процесу, та індивідуальних для кожної з них окремо, але випадкових для маси.Види законом.: законом. розвитку; зак. розподілу елементів сукупності; зак. структурних зрушень; зак. звязку між явищами.

Стат.сукупність — сукуп.елементів, які поєднані між собою єдиною якісною основою, але різняться між собою певними ознаками.

Ознака–стат.еквівалент властивостей, притаманних елементам сукупності.Види ознак: 1)За характером вираження: атрибутивні(словам), кількісні(цифрами) 2)За часом: моментні, інтервальні

Статистичний показник – кількісна оцінка ознаки. Види:1)За способом обчислення: первинні, вторинні 2)За часом: моментні, інтервальні

1. Статистичний показник, система показників.

Стат.і-ція, яку одержують у процесі стат.дослідження, являє собою сукупність стат.показників. Стат.показник — це одна з основний категорій статистики, яка х-зуєсусп.ЯіП у поєднанні кількісної та якісної визначеності.