Природно культурні комплекси базової моделі рекреаційної системи

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Індивідуальна робота за 3 темою:

“ Природно культурні комплекси базової моделі рекреаційної системи ”

Виконала:

Студентка 3-го курсу 37М групи

Науковий керівник:

Одеса

2024

Зміст

ВСТУП

Актуальність теми моєї роботи полягає у тому, що у сучасному світі та в високорозвинених країнах, якими прагнуть стати й інші, люди намагаються жити поруч із світовою природно-культурною спадщиною. Способи цього співіснування є доволі різноманітними. Створення санаторіїв, курортів на основі природних ресурсів, природноохороних територій, скансенів зі збереженною культурою того чи іншого народу, поселення, нації - це і є, як на мене, впровадження базової моделі рекреаційної системи, що відбувається повсемісно. Отже, є доречним на сьогодення деталізовано розглянути цю тему.

Об’єктом дослідження є процес створення та розвитку природних і культурних комплексів рекреаційних систем в світі.

Предметом дослдження є розгляд природних і культурних комплексів, як складових базової моделі рекреаційної системи.

Метою моєї робои є вивчення та аналіз історії розвитку та сучасне становище природно культурних комплексів.

Завданням індивідуальної роботи було вивчення теоретичних засад базової моделі рекреаційної системи у межах природної та культурної спадщини світу.

РОЗДІЛ 1. ІСТОРИЧНІ ВІДОМОСТІ ПРИРОДНО КУЛЬТУРНИХ КОМПЛЕКСІВ

Перед тим, як зануритися у дослідження історичних природних і культурних комплексів, слід розглянути детальніше таке поняття, як територіальна рекреаційна система, оскільки вищезазначені комплекси є її складовими.

Якщо рекреаційна територія відповідає певній базовій моделі, то вона перетворюється у систему. Тобто, територіальна рекреаційна система повинна мати такі важливі базові характеристики, як рекреаційний потенціал, сукупність рекреаційних установ, єдність організаційних форм управління, які забезпечують ефективне використання природних рекреаційних ресурсів і соціально-економічних умов, що склалися на даній території. Відновлення фізичних та психологічних сил людини і її духовне збагачення на основі місцевих рекреаційних умов і ресурсів є основними завданнями територіальної рекреаційної системи.

Отже, ТРС- це соціальна керована (частково  самокерована) геосистема, гетерогенна за  складом, що характеризується функціональною і територіальною цілісністю.[1]

Ще з давнини люди приділяли час відпочинку: спорт, полювання, рибальство, мистецтво, читання, подорожі, прогулянки. Все це з часом ставало природною і культурною спадщиною, яка починала протягом історії характеризуватися комфортністю і привабливістю, а ще згодом просторовою ємністю і надійністю.

Розглядаючи таку характеристику, як комфортність, можемо зазначити, що вона підрозділяється на фізіологічну та психологічну. При дослідженні окремо фізіологічного комфорту, можна зробити висновки, що йдеться мова про знаходження людини у тих чи інших кліматичних умовах. Якщо ж ми звертаємо нашу увагу на психологічний комфорт, то він полягає у оточенні людини (або не оточенні зовсім) тією кількістю інших людей, за якою вона буде добре себе почувати, а також у відчутті простору, звуковій насиченості, темпі зміни вражень та сенсорної насиченості.