Організація пасажирських та вантажних перевезень на авіаційному транспорті

РЕЙСОВА ДОКУМЕНТАЦІЯ ТА

КОМЕРЦІЙНА КОРЕСПОНДЕНЦІЯ 

План

1. Рейсова документація.

2. Приклади комерційної кореспонденції.

Література: 1.  Технология обслуживания пассажиров перед вылетом. – Уч. пособ. - М.:НОУ ВКШ «Авиабизнес», 2004. – 64 с.

2.        Афанасьев ВТ. Организация международных воздушных перевозок. - М.: Воздушный транспорт, 1991. - 256 с.

При виконанні міжнародних рейсів, для проходження формальностей по прильоті (вильоту) кожного рейсу оформляється така документація: генеральна декларація; пасажирський маніфест, вантажна відомість і зведена завантажувальна відомість.

Вимоги, які містяться у генеральній декларації, пасажирському маніфесті й вантажній відомості, визначені Додатком 9 ІСАО «Спрощення формальностей під час міжнародних повітряних перевезень», розділ 2 «Прибуття й відправлення повітряних суден». У цьому ж розділі визначен необхідну кількість кожного з документів з вильоту й прильоту.

Після вильоту:

- два екземпляри генеральної декларації (якщо вона використовується);

- два екземпляри пасажирського маніфесту (якщо він використовується);

- два екземпляри вантажної відомості (якщо вона використовується) із зазначенням відомостей про взятий на борт вантаж й несупроводжуваний багаж, пункти їх вивантаження;

- два екземпляри простого переліку бортприпасов (якщо вони використовуються) із зазаначенням інформації про завантаження бортприпасами.

Після прильоту:

- три екземпляри генеральної декларації (якщо вона використовується);

- чотири екземпляри пасажирського маніфесту (якщо він використовується);

- три екземпляри вантажної відомості (якщо вона використовується) із зазначенням відомостей про вивантажений вантаж, несупроводжуваний багаж, пунктах їхнього навантаження;

- два екземпляри простого переліку бортприпасів (якщо він використовується) із зазначенням відомостей про вивантаження бортприпасів.

У відповідності зі статтею 38 Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, договірним державам пропонується повідомити в ІСАО про всі наявні розбіжності між їх національними правилами, процедурами та міжнародними стандартами, що містяться в Додатку до Конвенції, і виправленнями до них. Договірним державам також запропоновано повідомляти про всі розбіжності з рекомендаціями, що містяться в Додатку. Крім того, потрібно періодично інформувати ІСАО про всі подальші розбіжності та анулювання будь-яких раніше повідомлених розбіжностей.

Генеральна декларація.

Заповнюється при вильоті ВР в необхідній кількості для надання по прильоту в аеропорт транзиту або призначення, а для естафетного рейса до пункту естафети. Декларація складається з урахуванням вимог місцевої влади.

У декларації вказують:

- кількість пасажирів на борту (якщо цього вимагають місцеві власті, або якщо на борту немає пасажирського маніфесту);

- відмітку про дозвіл слідувати далі в межах країни призначення після першої посадки;

- санітарну декларацію (declaration of health) про наявність на борту інфекційних хворих пасажирів, якщо таких немає, пишуть ( "NIL").

Підписують санітарну декларацію відповідальний член екіпажу, а генеральну декларацію загалом - командир корабля або представник авіакомпанії. При вильоті з аеропортів за межею заповнення генеральної декларації може проводитися на бланку генерального агента (обслуговуючої авіакомпанії).

Аеропорти відправлення повинні приготувати необхідну кількість декларацій для подання після прильоту зацікавленій місцевій владі пункту транзиту або призначення. Генеральну декларацію також можуть вимагати після вильоту екіпажу з пункту призначення.