Створення сценарію радіопередачі

1. Створення сценарію радіопередачі.

2. Другий етап створення радіостанції: журналістські професії.

3. Доведіть, що ви опанували жанри – дайте визначення терміну

«радіовиступ» і підготуйте сценарій радіовиступу.

1. Сценарій – це літературно-драматичний твір, написаний як основа постановки.  Якщо говорити про радіо, сценарій – це детальний опис того, що має прозвучати в ефірі: голос, музика, шуми.  

П’ятниця, 17 дгрудня 2021 р.

12.15

/шапка программи «РАДІОГІД»/

Вед.:

Біля мікрофона Аліна Шевчук. Привіт, друзі! Сьогодні пропоную вирушити в один із наймальовничіших міст України – Львів.

/перебивка/

Вед.:

Львів заснований королем Данилом Романовичем в середині 13 століття. Близько 1272 року місто стало столицею Галицько-Волинського князівства. В добу Середньовіччя Львів був важливим торгівельним центром. За австрійського панування місто стає осередком українського та польського національно-визвольних рухів. Після розпаду Австро-Угорщини був столицею Західноукраїнської народної республіки. До Другої світової війни належав Польщі, за Пактом Молотова — Ріббентропа анексований Радянським Союзом.

На самому початку сценарію ми бачимо дату та час, коли передача має вийти в ефір.  Далі йдуть вказівки, чим має розпочатися передача.  Це, як правило, джингли (назви) радіостанції та самої передачі.  Після позначок «Вед.:» (або «Ведучий»), «Д.:» (тобто диктор) слідує текст, який відповідно повинен говорити (читати) ведучий програми або диктор.  Слова ведучого (диктора) можуть перериватися/чергуватися музичними вставками або відбивками, що також відображено відповідними познаками.  Їх можна деталізувати – залежно від погляду автора, так як останній може мати своє бачення або повністю покладатися на оформлювальний смак звукорежисера.  

Саме ж оформлення залежить від змісту тексту, його смислового навантаження, адже радіо –  це звук, а завдання автора та режисера програми занурити слухача в атмосферу того, про що розповідається в тексті.  Тут перед творцями передачі розгортається широке поле діяльності: використання голосу (різні інтонації та настрої), звукові спецефекти, музичні фрагменти, відповідне та логічне їх чергування.  Тут важливо проявити фантазію, але не перебільшити.

 Для створення сценарію потрібно спочатку зібрати чимало інформації, відсортувати її (тобто вибрати потрібну та відсіяти все незначне), відкоригувати та надати їй відповідної форми.  Для радіо ми пишуться тексти, абсолютно відмінні від газетних та журнальних, адже радійні тексти – це тексти для вух, а не для очей.

 Проміжним етапом між зібраною інформацією та готовим сценарієм є сценарний план – свого роду манекен, який ми наряджатимемо (оформляємо) відповідним чином (інформацією – як словесним, так і музично-шумовим).

2. Одні станції називають ведучими всіх, хто виступає як господар того чи іншого відрізку ефірного часу, навіть якщо це хвилинний прогноз погоди. У такому підході є певний сенс. Оскільки амплуа ведучого – людина, яка прагне в будь-якому типі програм «зачепити» аудиторію і «притягнути» її до радіоприймача, хоч це просто традиційні та банальні гороскопи. Головне, щоб ведучим не називали одночасно один і той самий голос, одну й ту ж особу, яка читає новини, ставить в ефір музику, веде розмову зі слухачами, а потім ще й у рекламі з'являється, як те часто траплялося в ефірі перших українських радіостанцій.