Прешкоджання законній професійній діяльності журналістів

ВСТУП

Актуальність теми.  Сучасна українська журналістика переживає не найкращі часи. Щоденно засоби масової комунікації повідомляють про перешкоджання законній професійній діяльності журналістів із боку окремих фізичних і юридичних осіб, навіть із проявами насильства. Саме тому особливої актуальності для кримінологічної науки набувають питання запобігання злочинам, передбаченим ст. 171 Кримінального кодексу (далі – КК) України.

Якість української журналістики сьогодні повинна бути кращою, такі вимоги сучасного громадянського суспільства, але, на жаль, маємо те, що маємо. Тому що в згаданій професії багато випадкових людей, часто неосвічених, але з великими амбіціями, які не усвідомлюють своєї відповідальності за свою роботу, що й позначається на внутрішній комунікації журналістів, зокрема щодо практики проведення журналістських роз- слідувань українською пресою та щодо дотриман- ня редакціями засобів масової інформації (далі – ЗМІ) стандартів журналістської етики.

Журналісти повинні усвідомлювати, що основне їх призначення – інформування населення про діяльність органів державної влади й місце- вого самоврядування, тобто ЗМІ є своєрідним посередником у налагодженні суспільних зв’язків між населенням і органами влади та місцевого самоврядування.

А тому, незважаючи на невелику кількість зареєстрованих злочинів, передбачених ст. 171 КК України, спостерігається тенденція до значного зростання випадків перешкоджань законній професійній діяльності журналістів. Отже, є всі підстави вважати, що вони відзначаються підвищеною суспільною небезпекою і потребують належних заходів реагування з боку держави та її інституцій, зокрема й правоохоронних структур і суду.

Зазначені обставини в сукупності вказують на необхідність розгляду в рамках самостійного дослідження кримінально-правової характеристики перешкоджання законній діяльності журналістів та обумовлюють вибір теми курсової роботи.

Метою даної курсової роботи є римінально-правова характеристика злочину перешкоджання законній діяльності журналістів, а також формулювання науково обґрунтованих пропозицій та виявлення основних проблем.

Виходячи з мети курсової роботи, поставлені наступні завдання дослідження:

• визначити об’єкт злочину, передбаченого ст. 171 КК України;
• провести характеристику потерпілого від злочину, передбаченого ст. 171 КК України;
• розкрити основні форми об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 171 КК України;
• визначити ознаки суб’єктивної сторони даного злочину;
• з’ясувати окремі проблемні питання кримінальної відповідальності за перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у зв’язку із вчиненням злочинів у сфері професійної діяльності журналістів в Україні.

Предметом дослідження є прешкоджання законній професійній діяльності журналістів.

Методи дослідження. Методологічну основу курсової роботи складає загальнонаукові і спеціальні методи пізнання соціально-правових явищ. До використаних загальнонаукових методів належать – аналіз, синтез, системний аналіз, абстрагування і конкретизація.

Структура роботи складається з вступу, чотирьох розділів, підрозділів, висновків та списку використаних джерел.

РОЗДІЛ 1. ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЖУРНАЛІСТІВ ЯК ОБ’ЄКТ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ

Після подій «Революції гідності» в соціумі пожвавилися дискусії щодо посилення гарантій гласності, свободи слова, вільного вираження думок тощо. Не забарилися із цим й відповідні суб’єкти законодавчої ініціативи.

Так, 24 січня 2014 р. народним депутатом України В. В. Карпунцовим було внесено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій законної професійної діяльності журналістів».

Так, під професійною діяльністю журналіста у статтях 171, 345-1, 347-1, 348-1 КК України слід розуміти систематичну діяльність особи, пов’язану із збиранням, одержанням, створенням, поширенням, зберіганням або іншим використанням інформації з метою її поширення на невизначене коло осіб через друковані засоби масової інформації, телерадіоорганізації, інформаційні агентства, мережу Інтернет [167].