Удосконалення технiчноi пiдготовленостi школярiв засобами футболу

ЗМІСТ

ВСТУП…...……………………………………...…...…….………...……………….3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНІЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ФУТБОЛУ………...……….8

1.1. Гра у футбол як засіб фізичного виховання школярів……………….....….8

1.2. Характеристика технічної підготовленості футболістів……..…………...17

1.3. Педагогічні умови вдосконалення технічної підготовленості юних футболістів................................................................................................…….....31

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ….....….…...…....46

2.1. Організація та зміст дослідження…………...………..…………........………..46

2.2. Методика дослідження………………………………………...…….......…….50

РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ АНАЛІЗ……..….......……... 69

3.1. Експериментальна перевірка ефективності розробленої методики.....….69

3.2. Вплив спеціалізованих тренувальних завдань на рівень технічної підготовленості учнів…………….………….……………………………..….…75

ВИСНОВКИ……...……………………………..…………………...…...…………78

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……...….………………......………..81

ВСТУП

Актуальність проблеми дослідження. У Законах України «Про освіту» та «Про середню освіту» поставлено стратегічне завдання – оновлення змісту освіти відповідно до сучасних потреб особистості і суспільства. Значна роль у цьому процесі належить фізичному вихованню. Одним із найпопулярніших видів спорту, особливо серед дітей, є футбол.

Запровадження третього уроку фізичної культури у школах України передбачене Законом України «Про фізичну культуру і спорт» (введений в дію постановою Верховної Ради України від 24 грудня 1993р.) та Цільовою комплексною програмою «Фізичне виховання – здоров'я нації». Одним з напрямків здійснення цієї програми було прийняття Цільової комплексної програми розвитку футболу на 1997-2002 рр., а також Комплексної програми розвитку футболу на 2004-2008 роки. На основі цієї програми уклали Договір про взаємодію Міністерство освіти і науки України та Федерація футболу України щодо розвитку шкільного футболу в загальноосвітніх навчальних закладах України. Найбільшим досягненням у її реалізації є активізація роботи щодо розвитку дитячо-юнацького футболу в Україні.

Аналіз науково-методичної літератури свідчить, що «значна частина школярів загальноосвітніх шкіл не засвоює навчальний матеріал з футболу, а більшість з них володіє матеріалом на низькому рівні» [16, с. 5]. Це пояснюється вчителями нераціональним плануванням навчального матеріалу з футболу в різних класах та недостатньою кількістю годин, відведених для цього. Тому актуальним постає удосконалення чинної програми фізичного виховання школярів, розробки новітніх методик навчання футболу, що сприятиме у кінцевому результаті всебічному розвитку особистості.

Для підвищення ефективності навчання прийомам гри у футбол в процесі фізичного виховання необхідна відповідна система, яка визначала: зміст, засоби, методи, форми та педагогічні умови реалізації завдань навчання; нормування навантаження; порядок процедур контролю й оцінки діяльності учнів; можливості вносити корективи у послідовність виконання дій і операцій. Така система має базуватися на знаннях з теорії і методики фізичного виховання, закономірностях і принципах організації цього процесу, що уможливлює надійний та ефективний шлях досягнення мети і прогнозованого результату навчання. Вирішити ці проблеми можна за допомогою відповідних технологій навчання.

Різним питанням підготовленості юних футболістів присвячено багато наукових праць: фізичній підготовленості (В.Шамардін, С.Задиран, Т.Іманалієв, Б.Бойченко), змагальній діяльності (В.Бауер, Л.Айрапетянц), проблемі відбору (Ю.Буйлін, М.Годик, О.Беляков, В.Блюдик), структурі та змісту багаторічної підготовки (В.Левін, О.Золотарьов).

Технічна підготовленість юних футболістів завжди була у полі зору вчених, тренерів (Ю.Железняк, Г.Папян, Г.Голденко, І.Кльосов, Г.Лисенчук, М.Годик). Разом з тим, у роботах цих авторів не повністю розкриті питання залежності рівня техніко-тактичної підготовленості юних футболістів від рівня спеціальної фізичної підготовленості, а також не наведені характеристики рівнів технічної підготовленості юних футболістів ДЮСШ.