Визначення військового обов’язку та його складові

П’ятка Р.Р.                                                                                                            ЗРП-42

«Визначення військового обов’язку та його складові»

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»: «Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України». Як можна зрозуміти з вище наведеної норми, безпосередньо Конституція України, покладає цю функцію на Збройні Сили України та інші військові формування в Україні.

З метою виконання цієї важливої функції, забезпечення комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань створених відповідно до законодавства України, а також підготовки до захисту України і встановлюється військовий обов’язок. Який в свою чергу поширюється на всіх громадян України і не стосується іноземних громадян та осіб без громадянства, які постійно або тимчасово проживають на території України.

Згідно з ч. 2 вище згадуваного закону, метою військового обов’язку є  підготовка громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частина 3 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» зазначає, що:

Військовий обов'язок включає:

-підготовку громадян до військової служби;

-приписку до призовних дільниць;

-прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу;

-проходження військової служби;

-виконання військового обов'язку в запасі;

-проходження служби у військовому резерві;

-дотримання правил військового обліку.

Підсумовуючи, можна сформувати теоретичне визначення військового обов’язку – як встановлений законом обов'язок населення нести військову службу у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законодавства.

Щодо військової служби, то відповідно до ч. 1 ст. 2 вище згадуваного закону: «Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності».

Особливостями військової служби є:

•        по-перше, виконання обов'язків за цією службою здійснюється з метою охорони державних та суспільних інтересів, причому у разі виникнення необхідності в екстремальних умовах із зброєю в руках, тобто з ризиком для життя та здоров'я;

•        по-друге, до цієї служби можуть залучатися лише громадяни, які відповідають встановленим вимогам до стану здоров'я, віку, фізичного розвитку;

•        по-третє, для громадян, які проходять службу, передбачені спеціальні звання, атестування, єдина форма одягу та знаки, що їх відрізняють;

•        по-четверте, особисті права таких осіб регламентуються нормами не трудового права, а нормами, що витікають із військових правовідносин;

•        по-п'яте, особи, які проходять військову службу, притягуються до дисциплінарної відповідальності відповідно до спеціальних статутів, а до адміністративної і матеріальної відповідальності, як правило, в особливому порядку.