Правове регулювання використання та охорони надр

План

Вступ        3

Правове регулювання використання та охорони надр        5

Юридична відповідальність щодо порушення законодавства про використання та охорону надр        10

Висновки        19

Список використаних джерел        21

Вступ

В умовах розростання світової енергетичної кризи збільшується значення ефективного законодавчого регулювання раціонального використання природних ресурсів України. Корисні копалини належать до категорії ресурсів, які не відновлюються, видобування багатьох їх видів не компенсується приростом відкритих та розвіданих запасів. Невід’ємним наслідком надрокористування є погіршення екологічного стану промислових регіонів держави.

Надра та корисні копалини в них для кожної країни є одним з основних елементів, що забезпечують розвиток і належну роботу більшості секторів економіки. Тому не дивно, що для України одним із вагомих чинників подолання кризового становища в економіці є забезпечення потреб у мінерально-сировинних ресурсах та їх ефективне використання.

Актуальність теми обґрунтовується тим, що процес використання мінерально-сировинних ресурсів в Україні супроводжується виникненням та необхідністю розв’язання різних за масштабами та складністю проблем: економічних, політичних, екологічних, соціальних тощо. Вони можуть бути вирішені тільки за наявності сучасного законодавства, яке відповідає економічним реаліям України та міжнародним нормативно-правовим актам.

Мета індивідуальної наукової роботи – проведення загальної характеристики законодавства України, яке регулює відносини надрокористування.

Для досягнення поставленої мети, визначені такі завдання, як: з’ясування основних чинних нормативно-правових актів, що регулюють відносини надрокористування, їх характеристика; дослідити види юридичної відповідальності за скоєння правопорушення законодавства щодо використання та охорони надр.

Об’єктом дослідження було обрано правове регулювання та юридична відповідальність за порушення законодавства про використання та охорону надр.

Предмет дослідження – нормативно-правові акти, що регулюють відносини надрокористування в Україні та види юридичної відповідальності за порушення законодавства про використання та охорону надр.

Процес досягнення поставленої мети дослідження ускладнюється тим, що в Україні недостатньо вивчені питання правового регулювання відносин надрокористування. Правове регулювання надрокористування в юридичній літературі радянського періоду як правове забезпечення суспільних відносин з приводу розробки родовищ корисних копалин розглядали Н. Б. Мухітдінов, П. А. Манукян, М. Т. Осипов, В. П. Балезін, Ю. А. Чешенко, А. М. Бибочкін. Відносини надрокористування як ширше коло відносин, ніж гірничі, розглядали (Г. С. Башмаков, Ю. О. Вовк, В. В. Петров, Л. О. Заславська, І. В. Павлов, Л. М. Мороз. Сучасними вітчизняними науковцями розглядались лише окремі її аспекти, а саме: правове регулювання припинення права надрокористування в Україні (Хохлова І.); правові засади екологічного контролю за використанням та охороною надр (Грицан О.); правове регулювання геологічного вивчення надр (Філатова В.); правове регулювання використання та охорони надр (Шем’яков О.); правові засади гірничої концесії (Медведєва Н.); державне управління використанням мінерально-сировинних ресурсів України (Боковикова Ю.).

Правове регулювання використання та охорони надр

На сучасному етапі розвитку вітчизняного законодавства про надра правове регулювання відносин надрокористування здійснюється з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування під час користування надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

Відповідно до статті 1 КУпН (Кодекс України про надра) «надра» – це частина земної кори, розташована під поверхнею суші та дном водоймищ, що простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення й освоєння. Таким чином законодавець визначає надра одночасно як просторову (геометричну) й експлуатаційну формацію