Порядок укладання, зміни та розірвання господарських договорів

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Херсонський державний  університет

Історико-юридичний факультет

Кафедра адміністративного і господарського права

та правоохоронної діяльності

ПОРЯДОК УКЛАДАННЯ, ЗМІНИ ТА РОЗІРВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ ДОГОВОРІВ

курсова робота

Виконавець:                                        студентка

                        напряму підготовки

Науковий керівник:                                   

Херсон - 2018

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1 ПРАВОВА ПРИРОДА ГОСПОДАРСЬКОГО

 ДОГОВОРУ   ……………………………...…………………………........5

1. Поняття, загальна характеристика  та ознаки господарського  

договору…………………………………………………………...…5

         1.2. Функції господарського договору………………………….………..11

         1.3. Зміст та форма господарського договору …………………………..14

РОЗДІЛ 2 УКЛАДАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ ДОГОВОРІВ …………...21

2.1. Зобов’язання, які виникають на підставі господарських договорів, їх поняття та види.…………………………………………………….....................21

2.2. Суб’єктний склад сторін господарського договору ………..……...25

2.3. Загальний порядок укладання господарських договорів………….27

2.4. Особливості укладання деяких видів господарських договорів….33

РОЗДІЛ 3 ПОРЯДОК ЗМІНИ ТА РОЗІРВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ

          ДОГОВОРІВ………………………………………………………………38

ВИСНОВКИ………………………………………………………………41

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ   ДЖЕРЕЛ ……………………………43

ВСТУП

З часу отримання Україною незалежності, в процесі формування її як держави з ринковою економікою гостро постало питання розробки та втілення у життя законодавства, яким би були врегульовані нові, такі що виникли на пострадянському просторі відносини, а саме відносини між господарюючими суб’єктами в процесі здійснення ним своєї господарської компетенції.

Чільне місце серед зазначених відносин займають суспільні відносини, що виникають під час укладання, зміни та розірвання господарських договорів.

З часу отримання Україною незалежності її вищим законодавчим органом – Верховною Радою було прийнято безліч законодавчих актів, які регулювали та регулюють вищезазначені відносини.

16 січня 2003 року  Верховною радою України  було прийнято Закон №436-IV, який набув чинності з 01 січня 2004р., яким введено в дію Господарський кодекс України. Так, з’явився перший кодифікований акт з регулювання господарських відносин  в Україні.  З появою Господарського кодексу,  з’являються  нові для українського правового поля поняття, зокрема поняття господарського зобов’язання, основною підставою виникнення якого деякі науковці вважають саме господарський договір.

 Окрім того, господарський договір є основним засобом організації відносин між суб’єктами господарювання, регулятором господарської діяльності, інструментом її планування, формою і засобом організації господарських зв’язків. Результат комерційного заходу напряму залежить від того, наскільки коректно укладено та оформлено господарський договір в частині додержання всіх вимог чинного законодавства при укладанні господарського договору, зокрема, щодо його змісту та форми. В сучасних умовах в економічному просторі України функціонує безліч суб’єктів господарювання різних форма власності та організаційно-правових форм, окремі з яких ведуть нечесну комерційну гру, навмисно включаючи до господарських договорів умови, які значно звужують законні права та інтереси їх контрагентів. Нерідко в господарських договорах містяться умови, які допускають двозначність, розмитість, нечіткість формулювань; допускаються помилки і в оформленні господарських договорів – недодержуються вимоги щодо їх форми та змісту. Зазначене стає підставами для судового вирішення як переддоговірних спорів, так і спорів, що виникають під час виконання, а також розірвання господарських договорів. Підтвердженням цьому може слугувати чималий обсяг господарських спорів із зазначених питань, відображених в рішеннях господарських судів різних інстанцій, які містяться в електронному ресурсі із загальним доступом – Єдиному державному реєстрі судових рішень.