Показання свiдкiв як джерело доказiв

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.І. МЕЧНИКОВА

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА, КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ТА

КРИМІНАЛІСТИКИ

КУРСОВА РОБОТА

З КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

НА ТЕМУ: «ПОКАЗАННЯ СВІДКІВ ЯК ДЖЕРЕЛО ДОКАЗІВ»

Студента (ки) 3 курсу 3 групи

Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти

Спеціальність 081 Право

Швець Аліни Сергіївни

Керівник старший викладач Козерацька О. С.

Національна шкала___________

Кількість балів:_______ Оцінка ECTS_______

Члени комісії  _______    _________________

 (підпис)  (прізвище та ініціали)

Члени комісії  _______    _________________

 (підпис)  (прізвище та ініціали)

Члени комісії  _______    _________________

 (підпис)  (прізвище та ініціали)

Одеса – 2023 р.

ЗМІСТ

ВСТУП        3

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОКАЗАНЬ СВІДКІВ        5

1.1 Правовий статус свідка у кримінальному процесі України        5

1.2 Поняття та значення показань свідків        10

РОЗДІЛ 2.  ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ДОПИТУ СВІДКА        16

2.1 Особливості допиту свідка у кримінальному процесі        16

2.2  Правила допиту неповнолітнього свідка        21

ВИСНОВКИ        27

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ        29

ВСТУП

Докази є основною базою кримінального судочинства, що приводить в дію всі механізми розслідування кримінальної справи і вони є невід’ємною його складовою. Одним із завдань кримінального провадження, згідно з ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Суд встановлює факти та обставини, які мають значення для кримінального провадження на основі доказів, серед яких показання є найбільш поширеним джерелом, адже без них фактично жодна кримінальна справа не обходиться. На їх основі встановлюються обставини кримінального правопорушення, що підлягають доказуванню. Нерідко такі обставини встановлюються винятково на підставі показань, в результаті чого ухвалюється судове рішення. Цим обумовлюється необхідність дослідження їх правової природи, законодавчого регулювання порядку їх отримання і використання в доказуванні. Ті права, якими наділені свідки законодавством не дозволяють їм захищати свої інтереси під час провадження досудового розслідування чи судового розгляду. Отже, певна така неурегульованість процесуального становища свідка зачіпає інтереси багатьох громадян, які надають допомогу правоохоронних органів. Певна така процесуальна активність свідка у кримінальному провадженні є гарантією для з’ясування всіх обставин кримінального правопорушення під час досудового розслідування і для подальшого прийняття судом законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.

Проблема доказів, їх формування та використання в кримінальному провадженні традиційно належить до тих, що привертають найбільшу увагу фахівців на різних історичних етапах розвитку держави і законодавства. Проте в ракурсі новітнього законодавства України її дослідженню поки що присвячено не так багато наукових праць, зокрема, Ю.П. Аленіна, В.П. Гмирка, Л.Д. Удалової, М.Є. Шумила та інших науковців.

Об’єкт дослідження є суспільні відносини, що складаються у сфері правового регулювання процесу доказів і доказування.