Стадії вчинення злочину

Стадії вчинення злочину – це певні етапи його вчинення.

Закінчений злочин – діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК (ч. 1 ст. 13 КК).

У закінченому злочині існує єдність його об’єктивних і суб’єктивних ознак. Для закінченого злочину характерна:

• повна реалізація умислу винним;

• вчинення всіх діянь, які утворюють об’єктивну сторону конкретного злочину;

• наявність всіх обов’язкових ознак об’єктивної сторони конкретного злочину;

• заподіяння шкоди об’єкту злочину.

Усі склади злочинів, які містяться в Особливій частині КК, сформульовані законодавцем як закінчені.

За моментом закінчення злочини поділяються на певні групи:

1) До злочинів із матеріальним складом належать такі, обов’язковою ознакою об’єктивної сторони яких є суспільно небезпечні наслідки і які визнаються закінченими з моменту настання цих наслідків. Відсутність суспільно небезпечних наслідків у необережних злочинах свідчить про відсутність складу злочину (ст. 286 КК), а в умисних (які вчиняються з прямим умислом) - про те, що злочин є незакінченим (готуванням чи замахом – ст. 115, ст. 186 КК та ін.).

2) До злочинів із формальним складом належать такі, в яких наслідки не є ознакою об’єктивної сторони і які визнаються закінченими з моменту вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого КК (ч. 1 ст. 152, ч. 1 ст. 129 КК ).

До злочинів з усіченим складом належать такі, в яких момент закінчення переноситься на більш ранню стадію злочинної діяльності. Вони, як і злочини з формальним складом, визнаються закінченими з моменту вчинення суспільно небезпечного діяння. Проте специфікою цих злочинів є те, що стадія готування чи замаху в них, як правило, неможлива (ст. 255, ст. 257, ст. 187 КК та ін.).

Продовжувані злочини складаються з декількох тотожних діянь, які об’єднані єдиним злочинним наміром (єдиним умислом) і утворюють у своїй сукупності єдиний злочин (ч. 2 ст. 32 КК). Такі злочини є закінченими з моменту вчинення останнього з діянь, вчинення яких охоплювалося єдиним умислом винного.

Триваючі злочини полягають у тому, що діяння (дія або бездіяльність), яке передбачено однією статтею КК, розпочавшись в один момент часу, триває (вчинюється) потім безперервно протягом певного проміжку часу - має місце так званий «злочинний стан» (напр., ухилення від сплати податків, зберігання зброї чи бойових припасів). Триваючий злочин визнається закінченим з моменту вчинення дії чи бездіяльності, з якої розпочинається існування «злочинного стану».

Перше навчальне питання. Стадії вчинення кримінальних правопорушень згідно КК України: поняття, ознаки, види.

Готування до кримінального правопорушення - підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину (ч. 1 ст. 14 КК).

Готування характеризується такими ознаками:

1) воно є стадією незакінченого злочину. Незакінченим злочином є умисне суспільно небезпечне діяння, яке не містить усіх ознак складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК;

2) як самостійна стадія злочину готування має місце лише тоді, коли злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі винного;

3) із суб’єктивної сторони готування можлива тільки до тих злочинів, які вчиняються з прямим умислом;

4) з об’єктивної сторони діяння, які утворюють готування, можуть мати як активний (дія), так і пасивний (бездіяльність) характер, але всі вони полягають у створенні умов для вчинення злочину. При цьому жодне з цих діянь не утворює об’єктивної сторони злочину, до вчинення якого готується особа.

У законі