Місце гласнοсті і відкритοсті та йοгο пοвне фіксування технічними засοбами в системі загальних засад кримінальнοгο прοвадження

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

Рοзділ І. Місце гласнοсті і відкритοсті та йοгο пοвне фіксування технічними засοбами в системі загальних засад кримінальнοгο прοвадження…………….6

Рοзділ ІІ. Пοняття, значення та нοрмативний зміст гласнοсті та відкритοсті як засади кримінальнοгο впрοвадження…………………………………………..15

Рοзділ ІІІ. Кримінальна прοцесуальна характеристика фіксування судοвοгο прοцесу технічними засοбами………………………………………………….18

Рοзділ IV. Прοцесуальний пοрядοк фіксування судοвοгο прοцесу технічними засοбами………………………………………………………………………….25

ВИСНΟВКИ……………………………………………………………………..28

СПИСΟК ВИКΟРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….31

ВСТУП

Актуальність теми. Концепція правами людини має найважливіше значення на формування правових систем та юридичної практики, зокрема кримінальних процесуального права.

Одним із головних напрямів судового реформування є «демократизація» кримінальних процесу, пов'язана з його доступністю, відкритістю та прозорістю, що сприяє ефективності правосуддя та підвищенню довіри суспільства до суду.

Розвиток принципу гласності у кримінальному процесі спричинено необхідністю забезпечення конституційного права на отримання інформації при розгляді та вирішенні кримінальних справ.

У зв'язку з активним впровадженням цифрових, інформаційно-комунікаційних технологій у судочинство, конституційно закріплений принцип гласності, що спочатку включав у себе свободу доступу громадян до залів судових засідань, поповнюється новими формами реалізації.

Незважаючи на розширення меж дії названого принципу в період судового реформування, його утримання залишилося в колишніх межах: мова здебільшого, як і раніше, йдеться лише про проведення судового розгляду у справі у відкритому судовому засіданні та публічне оголошення судового рішення.

Дослідження принципу гласності з позиції забезпечення конституційного права на отримання інформації дозволить проаналізувати та реформувати відповідні правові норми кримінальних процесуального законодавства, які забезпечують рух інформації у процесі; підвищити контроль товариства за судовою діяльністю, відповідальність суддів за якістю правосуддя та посилити довіру суспільства до суду.

Подальший розвиток вчення про засади процесу, дослідження особливостей дії принципу гласності у кримінальному судочинстві є необхідними умовами правотворчої діяльності, вироблення науково обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення процесуального законодавства.

Разом з тим у сучасній доктрині кримінальних процесу відсутня єдина позиція про зміст принципу гласності, межах його дії, гарантії реалізації, також точаться дискусії з приводу термінологічного позначення досліджуваного принципу.

Єдиний підхід до вирішення цих питань не сформувався і в судовій практиці.

Чинне кримінальне законодавство не регулює багато питань, що виникають у зв'язку з реалізацією аналізованого принципу в правозастосовчій діяльності, а існуючі правові норми застосовуються не так ефективно.

Подібна ситуація обумовлена не лише недоліками законодавства та складнощами, що виникають при практичній реалізації відповідних законодавчих положень. Однією з причин також є прогалини в доктринальній розробці аналізованої проблематики.

Вирішення завдання забезпечення реалізації принципу гласності у кримінальному судочинстві, формулювання основних положень зміни кримінальних процесуального законодавства у досліджуваній сфері неможливе без комплексного теоретичного дослідження правовідносин, у яких проявляється принцип, що розглядається.