Сучасна демократична соцiальна держава: поняття, сутнiсть, значення

                                         ЗМІСТ

ВСТУП        4

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕМОКРАТІЇ...............................................................................................5

1. Поняття та ознаки демократії         5
2. Форми демократії        11

РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ        21

1. Поняття соціальної політики        21
2. Сучасна держава загального добробуту        22

РОЗДІЛ 3.  ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СОЛЦІАЛЬНОЇ ДЕМОКРАТІЇ.............................................................................................30 

1. Поняття соціальної демократії        30        
2. Значення соціальної демократії........................................................32

ВИСНОВКИ        34

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ        36

ВСТУП

Науковий аналіз соціальної демократії, як правило, зосереджується на політиці уряду.  Однак великі перетворення історично зробили його дуже привабливим предметом пошуку.  Зважаючи на те, що багато теоретиків наважилися передбачити припинення соціальної демократії, наприклад Дарендорф. Нагадаємо, що приблизно через 15 років після прогнозу Дарендорфа європейська соціал-демократія у формі так званого «третього шляху» пережила небачений ренесанс і домінувала в політичній більшості країн Західної Європи.  Навіть через 15 років знову виникають дискусії щодо кризи та закінчення соціал-демократії.  Всі ці роки соціал-демократичні партії були змінені, щоб відновити владу в кінці 1990-х, після болісних років в опозиції.  Однак до кінця 2000-х - початку 2010 року більшість соціал-демократичних партій Західної Європи повернулися до опозиції.  Захоплююче питання полягає в тому, як соціал-демократичні партії керують та обробляють ці зміни.  Більшість літератури зосереджена на програмних змінах.  Однак соціальна демократія має фундаментальний елемент у своїй політичній та ідеологічній основі, що відрізняє її як від консервативного права, так і від радикальної лівої.  Це її тісний зв’язок з державою.  Тому теоретичний інтерес цього дослідження зосереджений на аналізі цього взаємозв'язку соціальна демократії з державою в сучасних умовах.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕМОКРАТІЇ

1.1 Поняття та ознаки демократії

Держава і право пізнаються не тільки «через самих себе» – через їх сутність, зміст, соціальну роль та призначення, але і через систему їх взаємозв'язків і взаємодій з іншими, що примикають до них явищами, інститутами та установами. Серед них особливе значення має демократія.

Вітчизняними і зарубіжними авторами написані протягом століть цілі гори книг і статей з проблем демократії, висловлені сотні, якщо не тисячі різних точок зору і думок про те, що є демократія, а що не є такою, яким є характер його зв'язку з державою, правом і суспільством. Однак питання про демократію і донині є досить спірним і до кінця не вирішеним.

Намагаючись визначити, що являє собою демократія, багато західні дослідники, наприклад, вважають, що демократія – це: а) пряме або опосередковане (через виборних представників) управління країною самими людьми; б) держава, країна, суспільство, мають демократичний уряд; в) правління більшості; г) сприйняття та реалізація принципу рівності прав і свобод громадян, а також їх можливостей. Вихідним у подібних визначеннях і міркуваннях є теза про те, що спочатку демократія в сучасному її розумінні, зародившись у Греції, дослівно означає «народовладдя» (від demos – народ і kratos – влада). Цей же зміст вкладається в цей термін і поняття і понині.

У вітчизняній науковій літературі при розгляді поняття та змісту демократії виходять, так само, як і в західних джерелах, з традиційного уявлення про неї як про народовладдя. Але на відміну від останніх основний акцент при її визначенні найчастіше ставиться не на правах і свободах громадян або на інших її атрибути, таких, як участь громадян в управлінні справами суспільства і держави, а на особливому характері форми держави. Демократія, йдеться в зв'язку з цим в Енциклопедичному словнику, – це не що інше, як «форма держави, заснована на визнанні народу джерелом влади, його права брати участь у вирішенні державних справ, в поєднанні з широким колом громадських прав і свобод».