Процедура зайняття посади судді в суді

Вступ

Правові основи набуття статусу судді визначено Конституцією і законами України «Про судоустрій і статус суддів», “Про Конституційний Суд України”, «Про Вищу раду правосуддя» та іншими нормативно-правовими актами. Порядок зайняття посади судді передбачає декілька етапів: добір кандидатів, їх кваліфікаційна атестація, внесення подання відповідному суб’єкту про можливість призначення або обрання конкретного кандидата на посаду судді, винесення акту про призначення або обрання на посаду судді.

Добір суддівських кадрів проходить у два етапи: добір кандидатів на посаду судді і вибір з них найбільш підготовлених для виконання суддівських функцій. Фундамент цього процесу складає оцінка відповідності кандидата на посаду судді встановленим вимогам.

У ст. 10 Доповнень до Основних принципів незалежності судових органів, що були прийняті в 1985 р. на сьомому конгресі ООН у м. Мілані встановлено, що «особи, які відібрані на судові посади, повинні мати високі моральні якості і здібності, а також відповідну підготовку і кваліфікацію. Кожен метод підбору суддів повинен гарантувати від призначення суддею з неправомірних мотивів». У Європейській хартії статусу суддів, інших документах Ради Європи, зокрема, Рекомендації № 12 (94) Кабінету міністрів державам-членам щодо незалежності, дієвості та ролі суддів, йдеться про необхідність постійного поліпшення добору кадрів у кандидати на посади суддів.

З етимологічної точки зору слово «добір», означає «вибір відповідно потребі, необхідності». У теорії управління під добором кадрів розуміють сукупність процедур з добору кандидатів на певну посаду на основі аналізу й оцінки його особистісних якостей, ступеня їхньої відповідності вимогам цієї посади і вибір найбільш підготовлених кандидатів для виконання посадових обов'язків.

1. Вимоги, що ставляться до кандидатів на посаду суддів

Вимоги до кандидатів на посаду судді у найбільш загальному вигляді сформульовано в ч. 3 ст. 127 Конституції України та ст. 69 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», а саме: «на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п'ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови».

Вимоги до кандидатів на посади суддів диференційовано залежно від рівня та виду суду, від посади, на яку претендує кандидат. Зокрема, щодо кандидатів на посаду суддів Конституційного Суду України та Верховного Суду України, апеляційних та Вищих спеціалізованих судів закон передбачає більш високі вимоги.

Так, претендувати на зайняття посади судді в апеляційному суді може особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:

 має стаж роботи на посаді судді не менше п'яти років;

 має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;

 має досвід професійної діяльності адвоката, в тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше сім років;

 має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1 - 3 цієї частини, щонайменше сім років.

Кандидатом на зайняття посади судді вищого спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність