Поняття правової культури

Поняття правової культури.

Актуальність даної курсової роботи обумовлена тим, що Україна обрала свій шлях – шлях до становлення цивілізованої європейської правової держави. Важливе місце у цьому аспекті займає правова культура та правосвідомість народу України.

Свідомість людини – це відображення об’єктивних потреб суспільного розвитку, які є передумовою та регулятором поведінки людини. Вона додає цілеспрямованості людській діяльності. Правосвідомість виражає відношення людини до правової дійсності та спрямовує її на зміни у правовому середовищі, моделює та прогнозує їх.

Культура – це соціальна норма, а її норми це основа усіх нормативних систем таких, як релігія, мораль, право та естетика. Право, як мораль та релігія є інститутом культури та визначає її зміст. Всі юридичні норми – це норми культури, але не усі норми культури можуть бути юридичними нормами. (Скакун О.Ф.. Теорія держави і права, 2001).

Суспільство добирає культурні норми з настановою на включення їх до права. До числа відібраних трапляють ті культурні норми, що мають найбільшу значущість для всього суспільства, виконання загальносоціальних завдань держави. Не можуть перетворитися на право ті правила поведінки, що не стали нормою культури. Право - частина соціальної культури, яке визначає один з її видів - правову культуру. (Скакун О.Ф.. Теорія держави і права, 2001).

Правова культура тісно пов'язана з загальною культурою народу, ґрунтується на її засадах, служить відображенням рівня її розвитку. Формування правової культури не є відокремленим процесом від розвитку інших видів культури - політичної, моральної, естетичної. Це комплексний процес, їх поєднує спільність завдання - створення морально-правового клімату в суспільстві, який би гарантував особі реальну свободу поведінки в поєднанні з відповідальністю перед суспільством, забезпечував її права, соціальну захищеність, повагу її гідності, тобто поставив би людину в центр економічних, соціальних, політичних, культурних процесів. (Скакун О.Ф.. Теорія держави і права, 2001).

Мета курсової роботи – дослідити поняття та характерні ознаки правової культури, її функції і структуру; розглянути співвідношення правової культури й правосвідомості, а також особливості формування правової культури в Україні.

Об’єкт курсової роботи – правова культура як феномен суспільного життя.

Предметом дослідження є теоретичні та практичні аспекти сутності та змісту правової культури, її формування та розвиток.

Методи дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, конкретизація та узагальнення, порівняння.

Дослідники: правову культуру досліджували такі відомі вчені, як О.Ф. Скакун, А.А.Нечитайленко, Л.В. Авраменко, Н.М. Кейзеров, М.В. Кравчук, В.В. Копєйчіков, П.М. Рабінович та ін.

І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ.

1.Поняття та ознаки правової культури.

З правовою державою нерозривно пов’язаний такий феномен, як правова культура, котру слід розглядати як одну з найважливіших передумов і необхідну умову формування демократичної, правової держави. Від рівня правової культури суспільства залежать усвідомлення сутності правових явищ і процесів, розуміння закономірностей і тенденцій їх розвитку. Високий рівень правової культури суспільства, адекватне відображення в ній потреб і закономірностей суспільного розвитку є запорукою правильної постановки мети у праві, успіху в правовому регулюванні, спрямованому на її досягнення. (2)

Культура – це загальний спосіб існування людини, її діяльності та об'єктивований результат цієї діяльності. Продуктами культури є уявлення про добро і зло, звичаї, знаряддя праці, засоби комунікації та ін. Право – частина соціальної культури, що визначає один з її видів – правову культуру. Правова культура тісно пов'язана із загальною культурою народу, ґрунтується на її засадах, слугує відображенням рівня її розвитку.

В юридичній науці склалося кілька методологічних підходів до вивчення правової культури, найважливішими серед яких є структурнофункціональний і аксіологічний.