Вень (文) - ключове поняття китайської культури

Реферат на тему: "Вень (文) - ключове поняття китайської культури"

ПЛАН

Ⅰ Вступ……………………………………………………………………………..2

1.1 Що таке Вень?..................................................................................................2

1.2 Етимологія ідеограми 文 (вень)……………………………………………2

Ⅱ Давня писемність……………………………………………………………...2

2.1 Давньокитайська писемність та відображення світу в ієрогліфах…....2

Ⅲ Вень як філософське поняття………………………………………………4

3.1 Вень у площині навчання та виховання молодого покоління…………4

3.2 Вень з точки зору Конфуція………………………………………………...4

3.3 Вень з точки зору Сунь Цзи………………………………………………...5

Ⅳ Висновок………………………………………………………………………6

Ⅴ Список джерел………………………………………………………………....6

Ⅰ Вступ

1.1 Що таке Вень?

Вень (文) - це одна з ключових концепцій в літературній, естетичній та філософській думці Китаю. Для того, щоб отримати уявлення про інтелектуальне життя Китаю протягом останніх двох тисяч або більше років, важливо розуміти значення та вагомість поняття вень. У сучасних словниках можна знайти різноманітні тлумачення вень, такі як: "писемні знаки"; "літературна творчість", "витончена словесність", "літературний твір", "культура"; "витончений, вишуканий", "прикрашений", "цивілізований"; "освічений"; "громадянський".

        Таким чином, вень виражає все те, що естетично витончене, насамперед у літературі. Це видно за сучасними лексичними одиницями, до складу яких входить ієрогліф 文 вень: 文化 веньхуа "культура", 文明веньмін "цивілізація", 文艺веньі "література й мистецтво, літературна творчіст" 文学веньсює "література".  

Ставлення самих китайців до ієрогліфів незмінно було вкрай шанобливим. Протягом багатьох століть каліграфія цінувалася й цінується досі вище багатьох інших мистецтв, залишається неодмінною ознакою освіченої людини.

1.2 Етимологія ідеограми 文 (вень)

Вень-культура (за етимологією ідеограми 文) подається як:

– упорядкування в свідомості людини (人) інь-ян «хаосу» (乂) речей; – опанування нею інь-ян-культури (文) речей;

– опанування інь-ян-культури (文)) ідеограм ієрогліфічного тексту;

– становлення людини на дао-шлях (人道) розкриття суті особистої дао-природи і, відповідно, суті дао-природи речей.

З цього випливає визначення вень-культури як відображення в свідомості людини духовного, світогляду та морально-етичних принципів, що походять від даоського та конфуціянського культів дао-природи (乂). Таким чином, вень-культура дао-шляху людини характеризує стан її свідомості, що формується під впливом світоглядних та морально-етичних принципів релігійно-філософських учень Китаю.

Ⅱ Давня писемність

2.1 Давньокитайська писемність та відображення світу в ієрогліфах.

Науці відомі сім великих систем писемності: шумерська, єгипетська, протоеламська, протоіндська, китайська, критська, хетська. В історії писемності відомі три поступові ступені її розвитку: піктографія, ідеографія, власно мовна писемність (мовна абетка). Китайська писемність, незважаючи на те, що всі її знаки (ієрогліфи) набули фонетичного оформлення, продовжує залишатися писемністю ієрогліфічною. Дякуючи саме цьому, вона донесла до нас майже всі атрибути унікальності й самобутності високо розвиненої культури стародавнього Китаю та суміжних з ним земель.

В основу методології дослідження покладено ставлення до ідеограм китайського оригінального тексту як мовних знаків, за якими стоять певні елементи китайської вень-культури, що формується під впливом релігійнофілософських учень Китаю.

Початково їньська писемність виникла як ієрогліфічна система запису, де кожен символ (ієрогліф) представляв окреме слово або поняття. Символи складалися зі зображень об'єктів або абстрактних символів, які виражали конкретні ідеї. Початкові ієрогліфи були простими та реалістичними зображеннями предметів, таких як сонце, місяць, людина, дерево тощо.