Адвокатура та її розвиток у період Гетьманщини

Бойко Ю.О

1 курс, судово-адміністративний факультет. Національний університет «Одеська юридична академія»

Адвокатура та її розвиток у період Гетьманщини

Розвиток адвокатської діяльності на території України сягає своїм корінням ще до Київської Русі, але найбільший розквіт та значущість він починає набувати в період так би мовити «першої держави», яка вже має зародки демократії, Гетьманщини. ЇЇ хронологічні межі це 1649-1754 р.

        Актуальність даної теми зумовлена також тим, що була не справедливо забута осторонь адже здебільшого в дані хронологічні межі ми можемо знайти відомості про розвиток адвокатури в Польсько-Литовській державі або ж в Росії, а не власне діяльності українських, козацьких адвокатів.

В цей період адвокатура зазнає значного та одного із найвищого так би мовити розквіту. Вже починаючи з періоду Гетьманщини ми можемо вести мову про адвоката, як про повну та сформовану юридичну професію, яка має свої ж права та обов’язки, котрі в свою ж чергу зазначенні в одному з найвпливовіших проектів того часу зводу законів Гетьманщини XVIII ст.  «Права, по которым судится малороссийский народ, Высочайшим всепресветлейшия, державнейшия Великия Государыни Императрицы Елисавет Петровны, Самодержицы Всероссийския, Ее императорского священнейшего Величества повелением, из трех книг, а именно: Статут Великого князівства Литовського 1588 р., Зерцала Саксонского и приложенных при том двух прав, такожде из книги Порядка, по переводе из полского и латинского языков на российский диалект в едину книгу сведенные, в граде Глухове, лета от рождества Христова 1743 года». Або ж більш відома та вживана нам назва «Права, по которымъ судится малороссійскій народъ».

 Саме в цьому документі вперше вживається назва «адвокать» в значенні захисника сторони. Також тут в артикулі 7 зазначені відповіді на такі питання: «Хто такий адвокат?», «Які адвокати мають бути та при яких судах?», «Кому і для чого він потрібний?». [2.121]

З цього ми можемо зазначити що, адвокатура України в період гетьманщини була вже визнаною як окремий стан, хоча і небула об’єднана в професійну спілку.

Також уже в період Гетьманщини ми можемо говорити про плату адвокату, так званих його власних гонорарів. Це зумовлено тим, що все більше людей бажає отримати хороший захист та кваліфіковану допомогу. Позивач і  відповідач мусили відшкодовувати кошти паперу, чорнила, платити писарям та канцеляристам за написання потрібних паперів, виготовлення копій, засвідчення документів, оформлення на письмі судових промов. Окремо оплачувалися судові витрати, пов’язані з  виїздом вістових козаків до сторін з розпорядженням суду, а також (якщо таких дій потребував судовий процес) і  спеціальних уповноважених для проведення слідства, доправлення до суду підозрюваних, межування земель тощо.