Політичне лідерство та стабільність держави

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Соціологічний факультет

Кафедра політології

Курсова робота
на тему
«Політичне лідерство та стабільність держави»

Студентки СП-13 групи, 1 курсу
денної форми навчання
Сідєльової Ольги Володимирівни

Науковий керівник
кандидат політичних наук, доцент
Авксентьєва Тетяна Геннадіївна

Харків
2016

ЗМІСТ

Вступ        3

Розділ І. Соціальна сутність політиного лідерства        6

1.1 Функції політичного лідерства        9

1.2. Концепції політичного лідерства        11

Розділ ІІ. Генезис поглядів на політичне лідерство        13

Розділ ІІІ. Класифікація і типологія політичного лідерства        20

3.1. Типологія політичного лідерства М. Вебера        21

3.2. Типологія політичного лідерства М. Дж. Херманн        23

3.3. Типологія політичного лідерства Р. Такера        25

Висновки        27

Список використаних джерел        28

ВСТУП

Одним із головних занять політології – вивчення суті політичного лідерства. Ця наука розглядає лідерство як феномен політичного життя суспільства, досліджує його місце в системі владних відносин, механізми формування і функціонування, а також розробляє практичні рекомендації.

Досить часто порівнюють лідера і керуючого. Це все можливо на практиці, адже в них схожі цілі бути правлячими. Основними завданнями політичного лідера є досягнення поставленої мети та жага до політичної влади. Це все ми бачимо від характеру так званого «вождя», його методів отримання призвання тощо.

Отже, лідер – це досить різнопланове, складне явище. Політичний лідер постійно живе в екстремальних умовах, які можуть бути як позитивні, так і негативні.

Позитивними рисами можна вважати набування досвіду у політичних справах, зростання професіоналізму в політиці. Проте лідер перетворюється на ту людину, від котрої починає залежати всі рішення. Він починає вважати себе неперевершеною особою, люди роблять з нього так званий символ для певних груп. І тут негативним може слугувати те, що лідер уже думає, що він нездоланий і повинен залишитися лідером назавжди, змінюючи під себе політичні режими [8].

Актуальність теми дослідження:

Де зароджується людство, там виникає лідерство. Цей феномен утворюється самостійно. Лідерство і його природа хвилювало людство протягом століть. Воно проявлялось у завойовницьких походах, наукових відкриттях та гідних керуючих країною осіб. Також у кожній епосі був хоча б один лідер, який уособлює основні тенденції соціальної історії.

Актуальність проблеми лідерства дуже сильно помітно в політичному світі. Тут сконцентровані власні побажання населення, механізм боротьби і співпраці політичних лідерів, їх послідовників і супротивників. У багатьох країнах існують політичні лідери, які мають схожі риси між собою. Лідери відомих країн, політичних партій або організацій мають такий вплив, що їх знають у всьому світі.

Проблема політичного лідерства зацікавлювала філософів і політологів ще з часів Платона й Аристотеля. На базі робіт цих філософів почали вивчати дану проблематику й інші. Велику увагу щодо вивчення політичного лідерства приділили закордонні автори, які створили різні теорії походження цього феномену. Усе це простежується в роботах класиків політичної науки, а саме в М. Вебера, У. Парето, Р. Лассуела та Ж. Блонделя.

По сьогоднішні дні різні політологи досліджують проблему політичного лідерства, але не можуть дійти до спільної думки, щодо єдиного правильного поняття, концепції, типології тощо. Дискусії щодо ролі лідера в суспільстві багато дослідників виносять на локальні, регіональні, національні і навіть глобальні рівні. Інтерес до політичного лідерства цікавить спеціалістів різних галузей знання, які здійснюють практичну політику.