Суспільно-політичний устрій Української козацько-гетьманської держави Б. Хмельницького у 1648-1657 рр

ВСТУП

Епоха козаччини та гетьманської держави припадає на кінець XVI – середину XVIII століття. Цей період вітчизняної історії важливий не лише виникненням специфічного соціального стану українського суспільства, але й створенням у ході національно-визвольної війни 1648-1657 рр. незалежної від Речі Посполитої української Козацької держави – Гетьманщини і її втрата в результаті внутрішньої боротьби за владу і зовнішнього тиску агресивних сусідів.

Отже, актуальність даної курсової роботи полягає в тому, що сучасна Україна переживає проблеми, певною мірою схожі до тих, що були актуальними за часів гетьманства Богдана Хмельницького, тому, задля уникнення повторення помилок предків, Українську козацько-гетьманську державу Богдана Хмельницького 1648-1657 років слід дослідити детально.

Мета курсової роботи полягає в аналізі Української козацько-гетьманської держави 1648-1657 років, вивченні причин і передумов її утворення, дослідженні суспільного та політичного ладу держави.

Відповідно до зазначеної мети виникає необхідність вирішення таких завдань:

• з’ясувати причини та передумови утворення Української козацько-гетьманської держави;

• вивчити суспільний лад Української козацько-гетьманської держави;

• з’ясувати склад, компетенцію та особливості діяльності Військової ради як вищого органу влади Війська Запорозького;

• розглянути структуру та порядок діяльності Генерального уряду Війська Запорозького як центрального органу державної влади;

• дослідити місцеве управління Української козацько-гетьманської держави;

• визначити особливості судової системи Української козацько-гетьманської держави.

Об’єктом курсової роботи є Українська козацько-гетьманська держава Богдана Хмельницького 1648-1657 років. Предметом курсової роботи є суспільний та політичний лад козацько-гетьманської держави Богдана Хмельницького 1648-1657 років.

Аналіз публікацій і досліджень з історичної тематики свідчить про те, що науковці у своїх працях розглядають різні аспекти розвитку і функціонування Української козацько-гетьманської держави Богдана Хмельницького 1648-1657 років. Зокрема, темі козацько-гетьманської держави присвячували свої праці видатні українські історики М. Грушевський, Д. Яворницький, І. Крип’якевич, Д. Дорошенко, В. Антонович та інші. До використаних джерел належать праці вищенаведених науковців, а також О. Єфименко, Г. Кониського, М. Кордуби та інші.

Методологічною основою проведеного дослідження стали загальні методи наукового пізнання, а також такі, що застосовуються в юридичній науці: методи аналізу і синтезу, формально-логічний, системний, порівняльно-правовий тощо. Зокрема, формально-логічний метод використовувався для аналізу норм «Ординації Війська Запорозького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої» 1638 року, Зборівської угоди 1649 року тощо. За допомогою системного методу, який полягає в дослідженні об'єкта як цілісної множини елементів в сукупності відношень