Правове регулювання впровадження реформи децентралізації: позитивні та негативні фактори

Правове регулювання впровадження реформи децентралізації: позитивні та негативні фактори

Кожен мешканець села чи міста має право на сучасну медицину й освіту, доступні та якісні адміністративні, комунальні, соціальні послуги, гарні дороги, чисті й освітлені вулиці. Але люди можуть впливати на якість цих послуг лише тоді, коли відповідальні за їх надання знаходяться близько. Найближчою до людей владою є органи місцевого самоврядування: сільські, селищні міські ради. Отже, саме вони повинні мати широкі повноваження і достатньо коштів, щоб бути спроможними вирішувати усі місцеві питання і нести за це відповідальність.

Про здобутки реформи децентралізації свідчать понад 11 тисяч реалізованих інфраструктурних проектів. За рахунок державної підтримки і місцевих бюджетів громади вже мають нові школи, дитячі садочки, амбулаторії, стадіони,. Розроблено нові структури бюджетів, що дало можливість жителям громад впливати на їх ефективне використання.

Отже, що ж таке децентралізація? Децентралізація - передача повноважень та фінансів від державної влади якнайближче до людей - органам місцевого самоврядування. В Україні реформа децентралізаці  стартувала  з 2014 рокуевдовзі після Євромайдану, та отримав назву «Національний проект «Децентралізація», основною метою якого є передача значних повноважень та бюджетів від державних органів органам місцевого самоврядування.

Концепція реформи передбачала зміни в різних сферах, таких як, законодавча, адміністративна, фінансова, серед секторіальних сфер проводились освітня та медична реформа.

Відповідно, зміни насемперед мають відбуватись на законодавчому рівні: внесення змін до КУ, ЗУ «Про місцеве самоврядування», та інших нормативно-правових актів, які безпосередньо регулють функції органів місевого самоврядування, внесення змін до тереторіальних одиниць. Але зміни мали, як позитивні так і негативні нслідки.

Відповідні результати реформи можна проаналізувати за відповідними етапами. Перший етап тривав з 2014- 2018 роки. Які ж зміни відбулися?

Зміни до Конституції перш за все мали вирішити питання утворення виконавчих органів обласних та районних рад, реорганізації місцевих державних адміністрацій в органи контрольно-наглядового типу, дати чітке визначення адміністративно-територіальної одиниці – громади.

Зусиллями вітчизняних фахівців, практиків, науковців, експертів проект змін до Конституції був розроблений та переданий на широке публічне обговорення. Запропоновані зміни підтримало суспільство та високо оцінила Венеційська Комісія.

За цей час вже сформований і діє основний пакет нового законодавства, впроваджуються першочергові законодавчі ініціативи. Завдяки цим змінам відбулася фінансова децентралізація. Після внесених до Податкового та Бюджетного кодексів 1 січня 2015 року змін, місцеве самоврядування отримало більше можливостей, повноважень та відповідних фінансових ресурсів для підвищення економічної спроможності. . Завдяки цим змінам відбулася фінансова децентралізація. 

Об'єднані громади, зокрема, розпоряджаються: 60 % податку на доходи фізичних осіб, 100 % податку на майно, 100 % єдиного податку, 5 % акцизного податку з роздрібної торгівлі (тютюн, алкоголь, нафтопродукти), 100 % податку на прибуток установ комунальної власності ОТГ ,100 % платежів за надання адміністративних послуг, 25 % екологічного податкуіншими зборами та платежами, міжбюджетними трансфертами та надходженнями в рамках програм та допомог.

Держава на рівні центральних органів влади активно підтримує процес об'єднання територіальних громад. Для цього з державного бюджету виділяються субвенції, зокрема на розвиток сільської медицини, соціально-економічний розвиток територій тощо.