Середньоассирійські закони

Середньоассирійські закони (САЗ) разом з

господарськими та юридичними документами, що їх підтверджують

є важливим джерелом із соціально-економічного життя

ашшурської громади третьої чверті II тис. до н. 14 таблиць та

фрагментів законів, які є результатом кодифікації

юридичних норм міської громади (в т.ч. приватної), були

виявлені у 1903 та 1914 рр.; у публікаціях їх прийнято

позначати великими латинськими літерами від А до О. Очевидно,

закони зберігалися принаймні в архіві міського ашшурського

суду та в храмі Ашшура - міського бога-покровителя.

САЗ малюють класичний тип суспільства т.зв. «нового» або

«міської» держави, що є, по суті, однією

велику громаду з центром у великому місті. Тут немає великого

державного сектору, і саме тому в домінуючому

общинно-приватному секторі дуже інтенсивно розвиваються відносини

приватної експлуатації (за відсутністю сильної держави їх

нема кому обмежувати). Зокрема, розвивається закабалення в

різних формах («усиновлення», «пожвавлення», тобто порятунку від

голодної смерті, боргової кабали та продажу в рабство члена

сім'ї). З іншого боку, з тієї ж причини САЗ фіксують дуже

архаїчні норми патріархального устрою громади та сім'ї. У

загалом ассірійське суспільство сер. 2 тис. малюється юридичними

документами як архаїчна громада, що будується на базі великої

сім'ї, проте пронизана значно посилилися порівняно

із початком тисячоліття відносинами приватної власності на землю

та приватної боргової залежності.

Водночас САЗ відобразили специфічний етап розвитку

Ашшурської «номової» держави, коли її верховний глава —

«цар» — відривається від общинної «номової» олігархії та потроху

встає над нею як голова звичайного близькосхідного