Оренди землі

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Протягом усієї історії нашої держави земля в житті  українців відігравала важливу, а деякі історичні періоди ключову роль. Конституція України у ст. 14 визначає, що «земля є основним національним багатством, яке знаходиться під особливою охороною держави». У нашому законодавстві закріплено чимало правових конструкцій, які регламентують користування, володіння та розпорядження землею, одним з таких є договір оренди земельної ділянки.

З моменту здобуття незалежності і до липня наступного року в Україні діятиме мораторій на заборону продажу землі сільськогосподарського призначення. У таких умовах саме оренда землі стала найбільш розповсюдженим правочином стосовно цієї категорії земель. Цим і зумовлюється той факт, що спори стосовно розірвання даного договору охоплюють один з найбільших блоків різновидів земельних спорів. Тому розуміння чіткого механізму розірвання договорів оренди землі спираючись на чинне законодавство та аналіз актуальної судової практики у цій сфері є дуже актуальним, адже кожна особа може розраховувати на дострокове припинення угоди, якщо таким правочином її ставлять в невигідне становище або порушують законні права та інтереси.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають під час оренди землі та розірвання цього договору.

Предметом дослідження є нормативна база яка регулює відносини оренди землі загалом та розірвання таких відносин, а також судова практика у цій сфері.

Метою дослідження є комплексний аналіз регулювання сфери оренди земельних ділянок та процедури розірвання такого договору на основі норм чинного законодавства та судової практики.

Для досягнення мети дослідження були поставлені такі завдання:

1)      розкрити правову природу спорів, що виникають з приводу розірвання договорів оренди земельної ділянки;

2)  висвітлити основні положення нормативно-правового регулювання  відносин оренди земельної ділянки;

3)    здійснити аналіз актуальної судової практики у спорах, що виникають з приводу розірвання договорів оренди земельної ділянки;

4)    надати ґрунтовну консультацію клієнту, враховуючи фактичні обставини відображені у фабулі казусу, що додається до цієї роботи.

Методи дослідження. Основними методами даного дослідження слугують загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, а саме діалектичний, історичний, логічний та формально-юридичний методи.

Структура роботи: вступ, три розділи, висновки та список використаних джерел.

РОЗДІЛ 1.

ПРАВОВА ПРИРОДА СПОРІВ, ЩО ВИНИКАЮТЬ З ПРИВОДУ РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРІВ ОРЕНДИ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ

Як вже зазначалося, правовідносини оренди земельних ділянок є дуже поширеними та актуальними у нашій державі, тому перед тим як перейти до аналізу правової природи спорів щодо розірвання цих відносин, потрібно з'ясувати, що законодавець розуміє під поняттям «договір оренди».                    У Цивільному кодексі закріплено, що «за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати на строк, визначений у договорі, земельну ділянку наймачу у володіння та користування за встановлену плату»^[1]. Більш детальне поняття цієї угоди надає ст. 13 Закону України «Про оренду землі», а саме «це договір, за умовами якого орендодавець зобов’язаний на певний строк і за визначену плату передати орендареві у володіння та користування земельну ділянку, а він у свою чергу, несе обов’язок використовувати дану земельну ділянку у відповідності до положень договору і вимог земельного законодавства»^[2].