Недосконалості Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII

Недосконалості Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII в частині врегулювання договірних відносин споживачів та виконавців житлово-комунальних послуг

09.11.2017 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про житлово-комунальні послуги» № 02189-VIII, який став одним з найвагоміших етапів реформування житлово-комунальної сфери нашої держави.

На думку експертів-законотворців, які працювали над розробкою даного закону, «новий» Закон України «Про житлово-комунальні послуги» – це спроба створити в Україні конкурентний ринок житлово-комунальних послуг за прикладом європейських країн. А тому, не є дивним, що механізм побудови договірних відносин між споживачами житлово-комунальних послуг та їх виконавцями, визначений Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 02189-VIII, орієнтований на свідомий підхід споживачів до вирішення питань щодо обрання виконавців послуг, окреслення меж відповідальності сторін, усвідомлення необхідності нести відповідальність за стан спільної сумісної власності співвласників багатоквартирного будинку (зокрема проведення капітального та поточного ремонтів, технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж та вирішення деяких питань щодо порядку користування прибудинковою територією, допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку). Отже, реалізація більшості норм Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 02189-VIII потребує високої організованості як споживачів, так і виконавців житлово-комунальних послуг, підвищення рівня правової та соціальної відповідальності та, взагалі, необхідності бути готовими нести відповідальність за реалізацію тих чи інших прав

До слова, таку ж орієнтованість мали і Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 № 2866-III, і Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 № 417-VIII, який удосконалив законодавче регулювання діяльності ОСББ і мав би стимулював їх створення.

Однак, за статистикою, наразі, створюється близько 140 об’єднань на місяць. Якщо кількість реєстрацій ОСББ в місяць не збільшиться, то, за існуючих умов, в усіх багатоквартирних будинках будуть створені об’єднання співвласників приблизно через 87,5 років. Зазначені обставини свідчать про низький рівень самоорганізації співвласників багатоквартирних будинків (споживачів житлово-комунальних послуг).

Вірогідно це стало однією з причин відтермінування введення в дію Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 02189-VIII в повній мірі ( введення в дію було відтерміновано з 10.06.2018 до 01.05.2019).

Однак, все ж, слід врахувати, що Законом України «Про                              житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 02189-VIII передбачено чимало «новацій», які потребували розробки та ухвалення низки нормативно-правових актів на його виконання. Це, на той час, за словами начальника управління житлової політики Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України– 27 важливих документів.

Отже, зазначене свідчить і про неготовність станом на 10.06.2018 влади і профільних міністерств до введення в дію Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 02189-VIII.

До слова, й за сплином року станом на 01.05.2019, наприклад, були відсутні затвердженні Кабінетом Міністрів України типові договори про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

При цьому, однією з новацій Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 02189-VIII і чи не основною метою прийняття цього закону є новий підхід до організації договірних відносин між споживачами та виконавцями послуг.