Проблемі административного права

ВСТУП

         Кожне суспільство встановлює певні правила та закони спільного існування осіб, порушення яких має каратися з боку легітимних органів влади.  Українське суспільство не є виключенням. Державою встановлений значний комплекс нормативно-правових актів, які регламентують порядок існування як самої держави, так і суспільства, яке мешкає на території держави. Значна частина зазначених нормативно-правових актів містить лише правила, за якими має відбуватись суспільне життя, ці правила регламентують поведінку як кожної фізичної особи, яка є членом суспільства, так і представників органів влади. Деякі нормативно-правові акти містять норми, до складу яких входять міри покарання за порушення тих чи інших правил. Юридична наука розрізняє різні види порушень зазначених правил, найбільш тяжкі — кримінальні правопорушення та злочини, які посягають на основоположні права та законні інтереси людини та держави та спричиняють значну шкоду суспільним інтересам. Менш “небезпечними” для суспільства є адміністративні правопорушення. Основний перелік адміністративних правопорушень міститься в Кодексі України про адміністративні правопорушення (далі по тексту КУпАП). Саме цей нормативно-правовий акт містить в собі не лише перелік порушень, які кваліфікуються як адміністративні, але визначає суб’єктивний склад правопорушення, порядок та процедуру притягнення до відповідальності винної особи, обставини, які необхідно враховувати при обранні міри покарання^[1].

         Саме порядок притягнення до відповідальності особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, є предметом дослідження даної роботи. Актуальність даної теми обумовлена необхідністю усвідомлення дотримання законності при притягненні особи до адміністративної відповідальності, захисту законних прав та інтересів держави та суспільства що в теперішній час, коли дуже розповсюджене таке явище, як правовий нігілізм, дуже важливе для побудови правового суспільства.

1. Адміністративний проступок: зміст поняття

1.1 Поняття та ознаки адміністративного проступку

 Для того, щоб дослідити  роль та значення провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, яка представляє собою процесуальну форму діяльності компетентних органів, необхідно розібратися в понятті та змісті  адміністративного проступку, як інституту матеріального права.

        Офіційне трактування поняття “адміністративне правопорушення” міститься в ст. 9 КУпАП, за якою адміністративне правопорушення (проступок) - це протопана, вина (умисна або необережена) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.  Аналіз вказаної статті закону дозволяє зробити висновок про те, що саме є об”єктом захисту з боку держави, тобто  що може бути об”єктом посягання - громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління . Також можна зробити висновок про суб’єктивну сторону адміністративного правопорушення, а саме -  винна (умисна чи необережна), протиправна дія чи бездіяльність.

         Слід зазначити, що ст. 9 КУпАП не дає поняття суб’єкта адміністративного правопорушення. На нашу думку це обумовлено  великою кількість суспільно-правових відносин, які регулюють встановлені державною правила, тому  суб’єктний склад кожного конкретного правопорушення має визначатись індивідуально, виходячи із конкретної ситуації. Так, наприклад, суб’єктами правопорушень в податковій сфері є платники податків, в сфері регулювання дорожнього руху — учасники дорожнього руху та ін.

         Ознаками адміністративного правопорушення є :