Аналіз адміністративно–процесуального законодавства на прикладі Австрії та України

Роботу виконала:

Боровська Яна Володимирівна,

Студентка 1 року навчання магістратури,

 1 потік, 1 група

Аналіз адміністративно–процесуального законодавства на прикладі Австрії та України

Події  Революції  Гідності  2013 - 2014  рр. стали  потужним  каталізатором  нових  трансформаційних  зрушень  і  перетворень  майже  у всіх  сферах  суспільних  відносин, зокрема  й  судової системи.  Попри  суттєві  зміни,  які  на  сьогодні  набрали  чинності  та функціонують,  їх  повна  реалізація  припадає на  2018  рік.  

Отже, доцільним є вивчення зарубіжного досвіду адміністративного судочинства. У більшості країн Європейського простору провідна роль забезпечення ефективного  захисту  прав  людини  належить  саме  судам.  Ключове  місце щодо  цього  займає  адміністративний  контроль  (захист). Особливу увагу щодо цього привертає така провідна країна Європейського Союзу як Австрія, оскільки система адміністративних   судів   у   ній   вважається   класичним   прикладом континентального (дуалістичного) типу адміністративного судочинства, де розгляд  усіх  адміністративних  спорів  відбувається  за  особливими процесуальними порядками.

Правовий інститут адміністративної   юстиції   Австрії  характеризується   наявністю спеціальних  адміністративних  судів,  відокремлених  від  загальних  судів цивільної і кримінальної юрисдикції, а також процедур розгляду скарг на неправомірні адміністративні акти й дії (бездіяльність).

Згідно ст. 129 Конституції Австрійської Республіки, адміністративні суди  засновані «для забезпечення законності рішень, прийнятих у сфері державного управління». Загальні правила судочинства регламентовані законом «Про порядок розгляду адміністративних правопорушень» 1991р., у 2012 році був прийнятий Федеральний закон «Про новелу адміністративної підсудності», який реформував систему адміністративного суду. В Україні діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ, керується Конституцією України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та Кодексом адміністративного судочинства України прийнятий 2005р..

У систему адміністративних судів Австрії входять: Вищий адміністративний суд, Адміністративні суди федеральних земель, Федеральний фінансовий суд і Федеральний адміністративний суд. В той час як система адміністративного судочинства в Україні складається з: Вищого адміністративного суду України, дев’яти апеляційних адміністративних судів, а також з місцевих окружних адміністративних судів в усіх 24 областях України, містах Києві, Севастополі та Автономній Республіці Крим.

Основу судів першої інстанції склали створювані в кожній землі Адміністративні суди федеральних земель. До судів першої інстанції також віднесений Федеральний фінансовий суд і створюваний на основі суду у справах біженців – Федеральний адміністративний суд.

Другою інстанцією для перерахованих вище судів виступає існуючий васал. Він керується законом «Про Вищий адміністративний суд» 1985 р. і Регламентом суду. Президент і віце-президент суду призначаються Президентом Республіки за рекомендацією уряду.

Що стосується Украйни, то це питання регулюється ст. ст. 22-24 КАС України, які визначають, що судами першої інстанції є: по-перше, неспеціалізовані місцеві загальні суди. Вони поряд з адміністративними справами розглядають цивільні і кримінальні справи. Це районні, міські, районні у містах та міськрайонні суди; по-друге, окружні адміністративні суди. Місцеві загальні суди і окружні адміністративні суди є судами першої інстанції та не підпорядковані одне одному.

Апеляційною інстанцією для місцевих загальних судів та окружних адміністративних судів є апеляційні адміністративні суди. Вони створюються на територіях, що складаються з декількох областей.

Вищою судовою інстанцією, касаційною інстанцією в адміністративних справах є Верховний Суд, тобто Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду.

Вищий адміністративний суд (далі – ВАС) контролює законність індивідуальних актів органів виконавчої влади всіх рівнів, а також надає правовий захист фізичним та юридичним особам у разі бездіяльності з боку органів влади та посадових осіб.