Ультразвукова терапія

         Тема: Ультразвукова терапія.

Ультразвукова терапія - це лікування механічними ультразвуковими коливаннями пружного середовища частотою вище 16 КГц , які   підводяться до пацієнта за допомогою випромінювача.

Ультразвук – природне явище, широко використовується  в медицині, як в діагностиці захворювань, так і в лікуванні.

Механізм дії:  ультразвукові хвилі мають фізичні властивості звуку та світла. Медичний ультразвук добре поширюється в твердих тканинах(кістки) і гірше в тих, де щільність тканин менша. Важливо знати, що  через повітря він взагалі не поширюється, це враховується в підготовці пацієнта до процедури. Вони поширюються в тканинах повздожньо в напрямку ультразвукового  пучка. Відбувається поперемінне стискання та "розрідження" тканин - «мікромасаж» на клітинному рівні. Щоб ультразвук  добре проникав в тканини людини, необхідно створити безповітряний, щільний контакт  випромінювача з шкірою.  В проведенні методик УЗ-терапії, використовують контактні середовища : воду, вазелін, гліцерин, гелі.  

         Випромінювач перед процедурою обробляють спиртом і   щільно притискають до тіла, а не під кутом.  Частіше  методику УЗТ-терапії проводять лабільно  (рухомо) –напрямок руху – обертово-поступовий, або стабільно (не рухомо)

 Існує підводна методика, вона проводиться через воду, в основному для мілких суглобів кисті та стопи. Найбільше ультразвуку поглинається м’язами, кістками, нервами.  

Дія УЗТ- терапії механічна - це мікромасаж клітин. Міняються фізико- хімічні та фізичні процеси в тканинах.

            Фізіологічна дія:

1. відбувається мікромасаж клітин;

2. протизапальна;

3. розсмоктувальна;

4. знеболююча;

5. спазмолітична;

6. покращує мікроциркуляцію;

                   Показання:

1.Захворювання суглобів: артроз, артрит, периатрит, травми суглобів;

2.Лор- захворювання: тонзиліт;

3.Захворювання внутрішніх органів: аднексит, безпліддя,гастрит,цистит.

4.Рубці та спайки, контрактури, післяопераційних рубці;

5.Остеохондроз.

                  Протипоказання:

1.загальні;

2.атеросклероз;

3.тромбоз;

4.аритмії;стенокардія.

Апарати: «УЗТ-101» - універсальний, апарати для лікування окремих груп захворювань. А також «ЛОР»-для лікування лор-органів,»УЗТ-102» та ін.

В методиці застосовують: безперервний режим  при лабільній методиці, а  якщо орган чи ділянка, на яку діє ультразвук, невеликих розмірів, при цьому потрібно встановлювати імпульсний  режим – стабільна методика. .Інтенсивність встановлюється в вт/см2.

При стабільній методиці інтенсивність - менша, при лабільній - більша.

Мала інтенсивність 0,2 -0,4 вт/см2 використовується при методиках на шию, на кінцівки - найвища до 1,0 вт/см, середня  0,6-0,8- на тулуб.

Максимальна площа озвучування 200 см2. Максимильна  тривалість процедури на одну ділянку, або на ділянки в сумі становить не більше 10 хв.  

Види  методик УЗТ:

1.Контактна –найбільш поширена, з використанням контактних середовищ, нейтральних, таких як вазелін, гліцерин, або лікувальних мазей.

2.Дистанційна,вона ж підводна: в фаянсову ванночку наливають теплої водопровідної води, занурюють туди руку, або ногу, і на відстані 3-5см озвучують.

3.Лабільна.

4.Стабільна.

              Підготовка пацієнта:

• При лікуванні захворювань шлунку, перед процедурою пацієнт випиває не менше 1-1,5 літра не газованої рідини.

• При лікуванні захворювань кишківника, пацієнту призначається, на ввесь період лікування, безгазоутворююча дієта.

• При лікуванні      захворювань сечового міхура,- на повний сечовий міхур.

Ультразвукові коливання утворюються у випромінювачі. В його будові є п’єзокристали (барію або кварцу) які перетворюють електричну енергію в ультразвукову – цей процес називають п’єзоелектричний ефект .Так як пацієнт при лікуванні майже не має відчуттів (іноді буває тепло), медична сестра повинна контролювати утворення ультразвукових коливань, так як кристали можуть «зношуватись».