Місце розтину та біобезпека. Транспортування та утилізація трупів

Дата

Тема

Місце розтину та біобезпека. Транспортування та утилізація трупів. Послідовність етапів некропсії птахів: збір анамнезу, проведення зовнішнього та внутрішнього огляду, оформлення документації. Відпрацювання техніки проведення розтину птахів. Складання протоколу, в якому визначаються патолого-анатомічні діагнози і формулюється висновок, що вказує на захворювання, що зумовило загибель тварини.

Мета

Ознайомити студентів з правилами техніки безпеки та біобезпеки під час роботи прозектора (в умовах виробництва (онлайн чи офлайн) або роботи в залі некропсії (онлайн чи офлайн), обладнанням та дотриманням правил особистої гігієни під час роботи з реактивами та трупним матеріалом.

Основні етапи розтину трупів птахів: збір анамнезу, проведення зовнішнього і внутрішнього огляду, складання патолого-анатомічних діагнозів та висновку про причину загибелі тварини.

Ознайомлення з основними правилами та послідовністю дослідження органів під час проведення розтину.

Оформлення документації за результатами некропсії.

Місце проведення

Зала некропсії або база проходження практики на виробництві.

Об'єкт дослідження і обладнання

Трупи птахів, органи з патологією.

Обладнання: прозекційні столи, інструменти для проведення некропсії, спецодяг, реактиви для проведення післяпрозекційних процедур.

Опрацювання (описання) теми

Перед проходженням практики було проведено інструктаж з техніки безпеки та біобезпеки. Клінічну практику з патоморфології хвороб птахів проходила в приватному секторі в Черкаській області (с. Антонівка). На цьому секторі приватний підприємець займається розведенням голубів. Птахи мешкають у одному приміщенні. Утримаються різновіковими групами в клітках. Голубник дерев'яний, підстилка з соломи. Годівля птиці двохразова, згодовується просо, ячмінь, пшениця, бобові. Приміщення, де утримується птиця, слабоосвітлена, тут є вільне місце для вигулу.

Частина поголів'я мала наступні ознаки: птиця виснажена малорухливі, більшість сидить, мляві, кульгавість, в деяких птахів спостерігався пронос, фекалії водянисті зі змістом слизу. Четверо з голубів загинули і для встановлення діагнозу було прийнято рішення провести розтин трупів.

Трупи були поміщені у непрозорий пакет для відходів та надійно загерметизовані. Оскільки у приміщенні, де утримується птиця, та на прилеглій території розтин трупів забороняється за правилами техніки безпеки та біобезпеки, було прийнято рішення направити труп до найближчої секційної зали, для того щоб запобігти інфікуванню навколишнього середовища. До патологічного матеріалу була додана супровідна документація, в якій вказувався вид птиці, її вік, клінічні ознаки та первинний діагноз.

Проведення розтину трупа птиці відбувалося у секційній залі, що знаходиться у Черкаській районній державній лікарні ветеринарної медицини. Секційна зала відповідала усім вимогам: підлога та стіни зроблені з водонепроникних матеріалів, які легко миються та піддаються дезінфекції. Встановлені також спеціальні водозгони та водозбір. Також є окремий водопровід з подачою гарячої та холодної води. Наявна примусова витяжка, яка за правилами забезпечує зміну повітря протягом 1 години. Секційна зала оснащена спеціальними столами зі спеціальними стічними отворами. Є спеціальні ваги, шафи, столи для інструментів, спецодягу, посуду, реактивів. Присутній також умивальник з дезінфікуючими розчинами. Освітлення у приміщенні люмінесцентне.

Розтин проводився за присутності завідувача державної лікарні ветеринарної медицини. Перед безпосереднім розчином трупа я одягнула спецодяг, фартух, прорезинені рукавички, нарукавники, хустку на голову, гумові чоботи. При розтині використовувала такі інструменти, як: скальпель, пінцети, зажими, ножиці для перерізання ребер. Для зовнішнього огляду трупа птиці провела оскубку пера. Для фіксації в спинному положенні розрізала шкіру і підшкірну клітковину між тулубом до тазостегнових суглобів. Розсікла шкіру поздовжнім розрізом і провела відпрепарування в ділянці голови, шиї, грудей, черевної стінки. Грудочеревну порожнину розітнула одним розрізом, починаючи від середнього каудального краю грудної кістки до клоаки, потім від кінця грудної кістки праву і ліву сторону розрізала ножицями до підребер'я. Злегка припіднявши грудну кістку оглянула задні грудні повітряні мішки. Корикоїдну кістку і ключицю зняла. Серце витягла разом із серцевою сумкою, відділивши його, підрізавши відповідні зв'язки. Відділила печінку зі сторони лівої долі, піднявши її за край, відсікла зв'язки, що лежали під нею, та відділила праву долю. Обережно відрізала жовчний міхур, він лежав безпосередньо біля дванадцятипалої кишки. Між залозистим і м'язовим шлунком знаходилась селезінка, підрізала зв'язки та вийняла її.

Знявши шкіру з голови і шиї, обрізавши її біля гребеня і очних орбіт, відпрепарувала стравохід і трахею. Трахею перерізала біля біфуркації. Відділивши трахею і стравохід до потиличної кістки, круговим розрізом відрізала голову. Взявши в ліву руку голову, ножицями відрізала травний канал, відпрепарувала стравохід і зоб, підрізавши зв'язки, та відділила їх, не порушивши анатомічної цілісності тонкого кишечнику. Розрізало зв'язки сліпих кишок до їх основи. Видалила пряму кишку і клоаку, виділення було разом з яйцепроводом. Після видалення кишечнику відкрились для огляду частково нирки і наднирники. Серце розітнула одним розрізом  - через верхівку до основи - на дві половини, обидва шлуночки і обидва передсердя. Кишечник досліджувався звичайним способом. М'язовий відділ шлунку розрізала по величині на дві половини.

Після виявлення патологічних ознак трупний матеріал піддала кремації. Інструменти та секційну залу вимила водою та продезінфікувала. Інструменти дезінфікувала 3%-вим розчином хлораміну.

Висновки

У загиблої птиці запідозрили хворобу Ньюкасла