Збудники природно-осередкових інфекцій (ерліхії ). Біологічні особливості
Автор: Denys-2 • Февраль 15, 2022 • Контрольная работа • 288 Слов (2 Страниц) • 272 Просмотры
Самостійна робота № 2
Тема: Збудники природно-осередкових інфекцій (ерліхії ). Біологічні особливості. Значення їх у патології організму людини.
Класифікація.
Варіант 1
Родина Anaplasmataceae поділяється на наступні роди: Anaplasma, Yersinia Ehrlihia, Erysipelothrix, Neorickettsia , Wolbachia Legionella
Патогенні для людини види: A.phagocytophilum, N.sennetsu, E.muris,
L. pneumophilia, E. coli , P. aeruginosa
- Морфорлогія :Дрібні кокоподібні або овоїдні мікроорганізми, за Романовським – Гімзою забарвлюються в темно - блакитний колір.
Дрібні грампозитивні палички Великі грампозитивні коки
- Культивування : Розмножуються в моноцитах та макрофагах.
Лінія культур VERO кров»яний агар МПБ
- Епідеміологія: Механізм зараження, існування та поширення збудників є пов»язаний з іксодовими кліщами.
Механізм зараження фекально-оральний Механізм зараження аерогенний
- Особливості фізіології: весь життєвий цикл проходить всередині цитоплазматичних вакуолей (у фагосома).
Пов”язаний з організмом вошей. Пов”язаний з утворенням елементарних тілець
- Фактори патогенності: цитокіни, ІЛ-10, а білки - адгезини. нейрамінідаза, плазмокоагулаза ,фосфоліпази
- Особливості патогенезу: При лихоманці сенетсу вхідними воротами є поржнина рота та глотки. Збудник поширюється лімфогенно та гематогенно з ураженням лімфатичної системи та ендотелію дрібних судин.
Вхідні ворота: дихальні шляхів мигдалики, травний канал, слизова геніального
тракту, кон’юнктива ока, шкіра(мікротравми)
- Клінічні прояви: гарячка, нудота, блювота, втомлюваність , діарея, міалгія, анорексія, енцефаліт, менінгіт, риніт
- Клініка та діагностика: на основі клінічних симптомів встановити діагноз ерліхіозу неможливо. Клінічно виражені форми виникають миттєво та характеризуються лихоманкою, ознобом, головними болями, міалгіями.
Матеріал для дослідження: сироватки хворих та реконвалесцентів. сеча, фекалії , промивні води шлунку.
Кінцевий діагноз : ставиться на основі дослідження сироваток за допомого РІФ з специфічним антигеном. На 10 – 80 день титри в діапазоні 1:64 – 1:1024. Застосовують також РНІФ та ПЛР.
Мікроскопія , біопроба на тваринах, алергодіагностика
- Лікування: Антибіотики групи тетрацикліну, хлорамфенікол ,пеніцилін рифампіцин , метронідазол
- Профілактика: Неспецифічна - захист від укусів кліщів. Екстрена специфічна профілактика – одноразовий прийом доксацикліну після укусу кліща. Захист від укусів комарів . Жива вакцина.
...