Визначення біохімічних показників крові тварин

Лабораторна робота № 21. Визначення біохімічних показників крові тварин

До біохімічних показників крові, які найбільш часто використовуються при групових методах діагностики хвороб тварин, відносять вміст гемоглобіну, загального білку, загального кальцію, неорганічного фосфору, каротину або вітаміну А, вміст глюкози, сечовини, креатиніну, білірубіну, визначення активності ферментів.

Гемоглобін – це дихальний білок крові, який міститься в еритроцитах і забезпечує транспорт кисню з легень до тканин та вуглекислоти з тканин до легень. Гемоглобін також входить до складу гемоглобінової буферної системи крові, яка бере участь у регуляції кислотно – основного балансу.

Рівень гемоглобіну в крові тварин і людини залежить від функції кровотворних органів і печінки, забезпеченості організму повноцінним білком, залізом, кобальтом та міддю.

Зниження вмісту гемоглобіну (олігохромемія) спостерігається при анеміях різного походження, причиною яких є дефіцит міді, кобальту, заліза, вітамінів В2, В12, В6, С, а також при кровотечі, посиленому гемолізі еритроцитів 2 при піроплазмідозах, лептоспірозі, інфекційній анемії коней, пригніченні функції кісткового мозку різними токсинами. Низький вміст гемоглобіну встановлено при захворюваннях щитоподібної залози, при сечокам’яній хворобі та при набряках нирок.

Підвищення вмісту гемоглобіну в крові тварин (плейохромія, гіперхромемія) спостерігається при згущенні крові (діарея, утворення ексудатів, транссудатів), серцево – легеневій недостатності. Це, як правило, спостерігається при збільшенні кількості еритроцитів.

[pic 1]

Білок крові. Білки крові виконують багато функцій: підтримують постійність осмотичного тиску, рН крові, рівень катіонів в ній. Білки крові відіграють важливу роль в утворенні імунітету, комплексів з вуглеводами, ліпідами, гормонами та іншими речовинами в організмі тварин.

Зниження вмісту загального білку в сироватці крові – гіпопротеїнемія розвивається при: – недостатньому надходженні в організм білків та незбалансованості кормів раціону за окремими незамінними амінокислотами, так як синтез білка обмежується тією амінокислотою, якої надходить найменше; – недостатньому перетравленні білків і всмоктуванні амінокислот у кишечнику, що зумовлено зниженням секреторної функції шлунку, кишечнику, підшлункової залози та низькою активністю протеолітичних ферментів (при гастроентеритах, пневмоніях); – порушеннях синтезу білка в печінці при цирозі, рідше – при гепатодистрофії та гепатиті, оскільки в печінці синтезується 95 – 100% всіх білків;

Підвищення вмісту в крові білків - гіперпротеїнемія - зустрічається рідше. Вона може бути відносною (спостерігається за згущення крові внаслідок втрати рідини при зневодненні) і абсолютною, яка майже завжди супроводжується підвищенням вмісту гамма – глобулінів.

[pic 2]

Глюкоза На долю глюкози приходиться більш ніж 90 % всіх низькомолекулярних вуглеводів. Вони є основним джерелом енергії для клітин організму. Відносно постійний рівень глюкози в крові підтримується за рахунок цукрознижуючої дії інсуліну та цукропідвищуючої дії адреналіну, глюкагону та глюкокортикоїдів.

Гіпоглікемія спостерігається при недостатньому надходженні вуглеводів в організм і виснаженні легкомобілізованих запасів цукру при транспортному стресі, підвищеній витраті цукру на терморегуляцію, особливо у поросят - сисунів у перші дні їх життя (гіпоглікемія поросят), порушенні синтезу й обміну глюкози при кетозі, гепатозі, гепатиті, пухлинах (внаслідок надмірної утилізації глюкози пухлинною тканиною або ж при недостатності утворення глюкози в печінці), при сепсисі (потреба глюкози тканинами, які містять в собі велику кількість макрофагів);