Визначення якісних і кількісних показників стану хребців грудного відділу хребта

Реферат з дисципліни «Функціональна діагностика»

Виконав: студент 2 – го курсу, гр. БР-51- Євдокименко Б.В.

__________________________________________________________________

Тема реферату: «Визначення якісних і кількісних показників стану хребців грудного відділу хребта»

На сучасному етапі для вивчення стану кісткової тканини зокрема для вивчення показників стану хребців грудного відділу хребта використовують різні прилади, зокрема кісткові денситометри, які дозволяють об’єктивно визначити відхилення показників мінеральної щільності кісткової тканини починаючи з 1,5-3%. Звичайний рентгенологічний метод може визначити втрату кісткової маси в межах тільки близько 25-30%, але цих даних недостатньо для отримання повної інформації щодо особливостей кісткової системи. Проте застосування рентгенологічного методу виправдано тому, що при малотравматичних ушкодженнях скелета іншого способу швидкої діагностики в більшості лікувальних закладів немає.

Вагому роль у перегляді відношення до рентгенологічного методу зіграв і той факт, що зміни хребта при дегенеративних та гіпертрофічних процесах можуть призвести до хибних результатів підвищення щільності кістки при використанні ультразвукової діагностики остеопорозу (Власова І.С., Рубченко Т.І., 2001). Звичайна рентгенографія всіх відділів хребта
виявляється більш специфічним методом діагностики тяжкого остеопорозу
хребта, ніж денситометрія (Древаль А.В., 1998).

У хворих з підозрою на дегенеративні процеси хребта найкращою альтернативою є рентгенморфометричний метод. Рентгенморфометричні виміри проводять на звичайних рентгенограмах, які дозволяють проаналізувати структурний стан кістки, тобто виявити не тільки кількісні, але й якісні критерії остеопорозу (Белосельский Н.Н., 2000), а також виявити основні ускладнення системного остеопорозу — патологічні деформації та переломи тіл хребців (Спузяк М.І., 2002; Франке Ю., Рунге Г., 1997).

Проте для впровадження цього методу в практику необхідне створення
референтної бази, вивчення особливостей рентгенморфометричних показників хребта залежно від віку, статі, перебігу постменопаузального періоду в жінок, характеру порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини периферичного та аксіального скелета, визначення можливостей подальшого використання даного методу в лікувально-профілактичних закладах щодо тривалого спостереження за структурно-функціональним станом кісткової тканини хребта та прогнозування остеопоротичних переломів, оцінки ефективності антиостеопоротичного лікування, особливо — остеопоротичних деформацій та переломів тіл хребців грудного відділу хребта [1].

Нестабільність елементів хребтового сегмента тобто визначення якісних показників стану грудного відділу хребта, як правило, буває пов'язана з такими відчуттями: 

• Біль в спині, у різних відділах хребта, часто посилюється після фізичних вправ; 
• Біль в ногах; 
• Обмеження рухливості при нахилах і скручуваннях тулуба;
• Відчуття незручності в шиї, попереку або в іншому сегменті, де хребці є сусідами грудного відділу, і як правило вони бувають нестабільними; 
• Головний біль, запаморочення (при глибоких вдихах, і швидких видихах); 
• Поперековий біль, особливо при піднятті чого-небудь важкого, або навіть при повному різкому розгинанні хребтового стовпа, рух тулуба назад (нестабільність поперекових хребців) [2]. 

Джерелом болю є стиснення хребетного каналу, здавлювання нервових корінців. З-за болю виникає постійна напруга м'язів, спина в районі пошкодженої ділянки часто виявляється немов «скам'янілою», при цьому інші групи м'язів стають в'ялими і слабкими, що є значним - якісним показником, пошкодження або деформацій хребців D12-D1. Тобто, навіть пальпаторно ми з’ясуєм – що певна проблематика у нормальній анатомії даного відділу хребта, порушена.