Мітохондрії: морфологія та функції. Походження мітохондрій

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

Факультет біотехнології і біотехніки

Кафедра промислової біотехнології

РЕФЕРАТ

З дисципліни «Біологія клітини»

на тему «Мітохондрії: морфологія та функції. Походження мітохондрій»

Виконав:

Студент 1 курсу, група БТ-41

Танасков Ярослав Вікторович

Залікова №БТ-4126

                                                                               Перевірив:

___________________

___________________

___________________

___________________

Київ 2014

ЗМІСТ

Вступ        3

1. Загальна морфологія        4

1.1. Мітохондріальний матрикс        7

1.1.1. Функції мітохондріального матриксу         9

1.2. Внутрішня мембрана        9

1.2.1. Функції внутрішньої мембрани        9

1.3. Зовнішня мембрана        10

1.4. Міжмембранний простір        11

1.5. Хондіом        11

2. Походження мітохондрій        16

Висновки        29

Список літератури        29

ВСТУП

        Клітина є структурно-функціональною одиницею всіх живих організмів на Землі. Існує незчисленна різноманітність клітин, що відрізняються будовою, функціями тощо. Але в кожній з них щосекунди відбуваються тисячі біохімічних процесів, які вимагають енергетичних затрат. І для всіх клітин будь-якого організму джерелом цієї енергії є АТФ. Тому АТФ називають «універсальним носієм енергії» або «енергетичною валютою» клітин. Влучною аналогією є електричні батарейки. Згадайте, для чого ми їх тільки не використовуємо. Ми можемо отримувати з їх допомогою в одному випадку світло, в іншому звук, інколи механічний рух, а інколи нам потрібна від них безпосередньо електрична енергія. Зручність батарейок в тому, що одне й те ж джерело енергії – батарейку – ми можемо використовувати для найрізноманітніших цілей в залежності від того, куди ми її помістимо. Цю ж роль в клітинах грає АТФ. Він постачає енергію для таких різноманітних процесів, як м’язове скорочення, передача нервових імпульсів, активний транспорт речовин чи синтез білків та для всіх інших видів клітинної активності. Для цього він повинен просто бути «підключеним» до відповідної частини апарата клітини. Аналогію можна продовжити. Батарейки необхідно спершу виготовити, а деякі з них (акумуляторні) так, як і АТФ можна перезарядити. При виготовленні батарейок на фабриці, в них має бути закладена певна кількість енергії. Для синтезу АТФ теж необхідна енергія. Її джерелом слугує окиснення органічних речовин в процесі дихання, що відбувається в клітинних «фабриках» - мітохондріях.

       Мітохондрії – це хондріосоми, які постійно присутні в клітинах тварин і рослин, органоїд, який забезпечує клітинне дихання, у результаті якого енергія вивільнюється або акумулюється в легко використовуваній формі. Вони відрізняються рядом характерних морфологічних, біохімічних та функціональних властивостей, до яких можна віднести розмір, форму, особливість зафарбовуватись, специфічну структурну організацію, ліпопротеїдний склад та вміст великої кількості ферментів і коферментів, які разом приймають участь в процесах трансформації енергії в клітині.

      Мітохондрії як органели синтезу АТФ характерні , за винятком анаеробних найпростіших та еритроцитів, для всіх еукаріотичних клітин як автотрофних ( фотосинтезуючі рослини ) , так і гетеротрофних ( тварини , гриби ) організмів. Вони мають доволі велику щільність і відносно великі розміри, що дозволило спостерігати їх навіть у світловий мікроскоп. Тому їх відкриття датується 1850-м роком. Але, не зважаючи на це, досі залишаються білі плями в області їх вивчення, що дарує великі можливості для їх дослідження.