Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення дріжджів Candida utilis
Автор: Юлия Болкун • Март 12, 2018 • Курсовая работа • 3,064 Слов (13 Страниц) • 1,463 Просмотры
РЕФЕРАТ
Курсова робота присвячена вивченню морфолого-культуральних ознак, місць природного поширення та перспектив практичного застосування у біотехнології бактерій Candida utulis. Встановлено, що Candida utilis використовується для одержання кормових дріжджів, амінокислоти L-триптофана та як замінник глутамату натрія .
Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, графічних матеріалів та списку використаної літератури з 20 найменувань. Загальний обсяг роботи – 18 сторінок, 4 рисунки.
Ключові слова: Candida utilis, морфолого-культуральні ознаки, екологія, практичне значення, дріжджі.
ЗМІСТ
стор.
РЕФЕРАТ……………………………………………………………… 2 |
ВСТУП.................................................................................................... 4 |
РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ДРІЖДЖІВ Candida utilis …... 6 1.1. Історія дослідження дріжджів Candida utilis……………. 6 1.2. Систематичний ряд дріжджів Candida utilis…………… 6 |
1.3. Морфологічні ознаки Candida utilis ……………………. 7 1.4. Фізіолого-біохімічні ознаки Candida utilis …….……….. 7 |
1.5. Культуральні ознаки Candida utilis ……………………… 9 |
РОЗДІЛ 2. ЕКОЛОГІЯ ДРІЖДЖІВ Candida utilis …………..…… 10 |
2.1. Екологічні ніши Candida utilis у природних умовах….. 10 |
2.2. Взаємовідносини з мікроорганізмами………………….. 11 |
РОЗДІЛ 3. ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ Candida utilis ……………… 12 |
3.1. Дріжджі Candida utilis як ароматизатор ……………….. 12 |
3.2. Дріжджі Candida utilis як продуцент амінокислоти…… 13 |
3.3. Candida utilis у якості кормових дріжджів…………….. 14 |
ВИСНОВКИ…………………………………………………………… 16 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ……………………………………………... 17 |
ВСТУП
Термін «дріжджі» не має таксономічного значення. До цієї групи мікроорганізмів належать мікроскопічні одноклітинні гриби, які розмножуються переважно брунькуванням чи поділом. Таке визначення недостатньо точне, оскільки окремі види дріжджів в окремій фазі здатні розвитку утворювати міцелій. Проте переважне їх існування у вигляді одноклітинних форм дає можливість розглядати дріжджі як окрему групу еукаріотичних організмів [11]. До групи дріжджових грибів входять 1500 видів грибів, які належать до класів базидіоміцетів та аскоміцетів[1].
Слово «дріжджі» має загальний корінь зі словом «дрижати» — тобто «тремтіти», яке використовувалося при описі спінювання рідини, що часто супроводжує бродіння, здійснюване дріжджами[3].
Дріжджі, ймовірно, одні з найстародавніших «домашніх організмів». Тисячі років люди використовували їх для ферментації і випічки. Археологи знайшли серед руїн давньоєгипетських міст жорна і пекарні, а також зображення пекарів і пивоварів. Передбачається, що пиво єгиптяни почали варити за 6000 років до н. е., а до 1200 року до н. е. опанували технологію випічки дріжджового хлібу разом з випічкою прісного[3].
У 1680 році голландський натураліст Антон ван Левенгук вперше побачив дріжджі в оптичний мікроскоп, а у 1881 році Еміль Хрістіан Хансен виділив чисту культуру дріжджів[11].
Якщо розглянути дріжджову клітину то вона має овальну або продовгувату форму, а розміри її сягають 3- 7мкм. Але іноді трапляються види розміри яких перевищують 40 мкм[16].
В залежності від способі розмноження розділяють досконалі і не досконалі дріжджі. Досконалі це ті, у яких можливе статеве розмноження, а недосконалі розмножуються лише брунькуванням або безстатево.
...