Поняття про ВІЛ/СНІД

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………..3

1. Поняття про ВІЛ/СНІД……………………………………………………....4

2. Особливості та ознаки захворювання…………………………………….…7

3. Стадії перебігу ……………………………………………………………....10

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………17

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………..18

ВСТУП

В останній час Україна за темпами росту кількості ін фікованих посідає одне з провідних місць в Східній Європі разом з Російською Федерацією та Білорусією [1]. За статистичними даними Українського центру профілактики й боротьби зі СНІДом, на 01.11.01 в країні зареєстровано 42 235 ВІЛ-інфікованих, у тому числі 2 700 дітей; у 2 100 дорослих та дітей встановлений діагноз СНІД, майже 1 000 дорослих та 46 дітей померли від цієї хвороби. Середній показник поширеності ВІЛ в країні становить 86,2 на 100 000 населення, в Дніпропетровській, Донецькій, Миколаївській та Одеській областях він в 2–4 рази перевищує середній по країні. Основним шляхом інфікування є парентеральний, зокрема, під час ін’єкції наркотиків.

Останнім часом суттєво збільшилась частка статевого шляху передачі інфекції, яка становить майже 25 % всіх інфікованих, а відтак, постійно збільшується кількість дітей, що народилися від ВІЛ-інфікованих жінок. Вивчення причин, що зумовили швидке поширення епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні, дозволило дійти висновку, що важливу роль в цьому процесі відіграють соціально-економічні передумови, які сприяють негативним проявам в суспільстві, передусім, наркоманії, комерційного сексу,  хвороб,  що передаються статевим шляхом. До цього слід додати кризовий стан економіки, глибокі деформації в житті суспільства та пов’язане з ними погіршення стану здоров’я населення [6]. Все зазначене обґрунтовує невтішний прогноз на найближчі роки.

1. Поняття про ВІЛ/СНІД

Проблема поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу викликає занепокоєння української та світової спільноти і визначена урядом України як пріоритетний напрямок соціальної політики. На подолання епідемії спрямовані зусилля уряду, зокрема Міністерства охорони здоров’я України, неурядових організацій та громадськості. Важливим кроком у подоланні епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу є визначений комплекс заходів, спрямований на виявлення, профілактику та лікування ВІЛ-інфекції.

Безліч видань присвячено висвітленню даної проблеми. Проте багато аспектів і досі залишаються невирішеними. Одним із них є діагностування та лікування хворих на ВІЛ-інфекцію із супутніми патологічними станами, зокрема супутніми ендотеліальною дисфункцією та кріоглобулінемією, які значною мірою впливають на стан пацієнта, перебіг хвороби та її завершення.

ВІЛ-інфекція повільно та неухильно проникла з початкових осередків у Центральній Африці та США й поширилась по всій земній кулі. Перші хворі на СНІД виявлені в США у 1981 р. (з них 7 померли), а в 2009 р. інфіковано вже понад 42 млн осіб. За оціночними даними ВООЗ, на початок теперішнього століття у світі нараховувалося більше 40 млн ВІЛ- інфікованих (з них майже 3 млн дітей), померло більше 16 млн хворих. Кожного дня у світі інфікується близько 16 000 осіб і половина з них молоді люди (14-25 років). Очікується, що в ХХI столітті на планеті кожен сотий чи навіть п’ятидесятий мешканець буде заражений ВІЛ. Важко собі уявити руйнівні наслідки ВІЛ-пандемії при нинішньому житті та у віддаленому майбутньому. Лікування хворих на ВІЛ- інфекцію/СНІД потребує великих матеріальних витрат (лікування одного хворого коштує від 5 до 20 тис. доларів США на рік), що важким тягарем лягає на бюджет будь-якої країни.

Протягом останнього часу Україна, разом з Російською Федерацією та Естонією, займає одне з провідних місць серед країн Східної Європи за темпами зростання кількості ВІЛ-інфікованих осіб [4]. Епідемія ВІЛ- інфекції в Україні є однією з найтяжчих серед країн Східної Європи та Співдружності Незалежних Держав. Сучасний стан розвитку епідемічного процесу ВІЛ-інфекції в країні характеризується широким поширенням ВІЛ серед різних контингентів населення, в першу чергу серед осіб, які відносяться до груп високого ризику інфікування;нерівномірним поширенням ВІЛ-інфекції по різних територіях України; зміною домінуючих шляхів передачі ВІЛ; переважним ураженням осіб працездатного віку.