Теоретичні засади дослідження фіскальної політики

Теоретичні засади дослідження фіскальної політики

1.1. сутність, цілі, механізм реалізації та ефективність фіскальної політики

“Фіскальна політика ( англ. Fiscalpolicy, лат. fiscus – корзина, каса, казна, фінанси, - один з основнихметодів втручання держави в економіку шляхом регулювання доходів і витрат [1]. Метою фіскальної політики є зменшення циклічних коливань в економіці, зменшення рівня безробіття, зменшення рівня інфляції. Державні витрати, оподаткування, трансфертні виплати дають змогу регулювати державні національний дохід та сукупний попит. Іншими словами фіскальна політика це ніщо інше як бюджетно-податкова політика.

Інструментом даної політики є державний бюджет: за допомогою податкової політики формулюють дохідну частину бюджету, а політика державних витрат формує видаткову частину бюджету

Фіскальну політику поділяють на:

• дискреційна фіскальна (бюджетно-податкова) політика передбачає проведення заходів уряду, що спрямовані на забезпечення повної зайнятості та виробництва не інфляційного ВВП шляхом зміни держаних видатків, системи оподаткування та підходів до формування державного бюджету в цілому

• недскриційна політика ( політика автоматичних стабілізаторів), що регулює доходи і витрати незалежного від оперативних дій держави [2].

Дискреційна фіскальна політика поділяється на;

• стимулюючу, що збільшує сукупний попит за допомогою зростання державних витрат і зменшення податків;

• обмежувальну, що стримує сукупний попит за допомогою зниження державних витрат і підвищення податків [3].

Для більш детального впливу дискреційної фіскальної політики використаємо кейнсіанську модель “видатки-випуск” (рисунок 1.3).

Рис. 1.3. Вплив державних видатків нарівноважний обсяг випуску

Припустимо, що економіка перебуває в стані депресії, існує ВВП – розрив (ΔY) , оскільки рівновага у приватній економіці встановилась на рівні Y1* , у той час як потенційний рівень реального виробництва відповідає f Y. З метою подо лання спаду уряд розробляє програми громадських робіт.

Згладження циклічного розвитку економіки відбувається за допомогою стимулюючої дискреційної фіскальної політики. В свою чергу обмежувальна сприяє боротьбі з інфляцією.

Інвестиційна корупція між державою і домашніми господарствами та підприємствами (приватним сектором) виникає в результаті збільшення державних витрат, що створює “ефект витіснення”, завдяки цьому відбувається перерозподіл факторів виробництва на користь держави. Ріст відсоткової ставки відбувається підчас незмінної пропозиції грошей при збільшенні державних закупівель. В результаті цього відбувається зменшення приватних інвестицій. Все це має вагомий вплив на рівень життя та темпи зростання. За рахунок обмеження державних витрат досягається ефективність економіки.

При підрахунку урядом її впливу на рівень й динаміку національного виробництва, фіскальна політика є ефективною. Аналізуючи вплив даної політики державою повинні враховуватися:

 ефект Лоффера;

 криву Філіпса, за якою підвищення рівня безробіття відбувається за рахунок зниження рівня інфляції;

 дію трьох мультиплікаторів, до якої входять:

1. податковий мультиплікатор;

2. мультиплікатор державних витрат;

3. мультиплікатор збалансованого бюджету.

Засобами фіскальної політики виступають:

• державні витрати;

• валові податки;

• узгодження державних витрат та доходів державного бюджету.

“Елементи структури державних витрат (Gexp):

1. державні закупівлі (G), складовими яких є:

• державне