Сформулюйте канони Мілла, яку головну проблему прагне вирішити філософ використовуючи ці методи?

Сформулюйте канони Мілла, яку головну проблему прагне вирішити філософ використовуючи ці методи?

Джон Стюарт Мілль – британський філософ, економіст, протофемінізм. У своїй роботі «Системи логіки» він висвітлив узгоджений погляд на принципи доведення та методів наукових досліджень. У своїй книзі автор формулює п'ять законів (канонів) які є «регулятивними принципами» експериментальних досліджень. Ці канони є регулюючими факторами виявлення та обґрунтованого доведення причин, які впливають на одержані результати.

Метод подібності

Мілль формулює загальне правило цього методу аргументації таким чином:

«У випадку, коли два або більше випадків настання явища, що досліджується, мають у якості спільного одну обставину, то ця обставина, є причиною явища, що досліджується.

Метод відмінності

Формулювання загального правила для цього методу за Міллем:

«Якщо подія, у якій має вплив досліджуване явище настає, і подія, у якій це явище відсутнє, подібні між собою у всіх нюансах, то обставина, яка має місце у першому випадку, але її немає у другому, є причиною або частиною причини природи досліджуваного явища»

Сполучений метод подібності та відмінності

Об’єднаний метод подібності та відмінності є методом, що застосовують як метод у випадку, коли можна застосовувати раніше названі методи окремо. Іншими словами, для аналізу виділяють події, які в мають схожість лише в одному. Після цього досліджують події, для яких досліджуване явище не настає, і які мають відмінність від першого у тому, що для них відсутнє досліджуване явище. За результатами досліджень, роблять висновок про те, чи є причиною досліджуваного явища така обставина.

Формулювання методу за Міллем:

«У випадку двох або більше випадків виникнення явища, що досліджується, схожі наявністю для них спільної обставини, а два і більше випадків поєднує відсутність даної обставини, то можна дійти висновку, що обставина, за якою різняться два ряди випадків є причиною (або частиною причини) явище, яке досліджується».

Існує ще одне представлення даного методи, яке дозволяє застосовувати його у тих ситуаціях, де неможливо напряму використати ні метод подібності, ні метод відмінності. Відповідно до нього, розглядають всі умовиводи, які можна віднести до розглянутих моделей. Їх зазвичай розглядають як варіанти сполученого методу подібності та відмінності.

Метод залишків

Мілль так формулює свій четвертий канон:

«Якщо з явища, що досліджується, прибрати частину, яка є встановленою причиною певних явищ, то залишок явища буде пов’язаний із іншими причинами»

Цей метод іноді характеризується як дедуктивна компонента, але не індуктивна. Застосування попередньо розглянутих методів потребує розгляду не менше, ніж двох випадків, при цьому даний метод може бути застосований при аналізі всього одного випадку. Інші методи, які сформулював Мілль, не вимагають посилання на встановлені причинні закони, при цьому, даний метод опирається на такі закони.