Соціальна філософія

ДВНЗ «Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана»

РЕФЕРАТ

з курсу: «Філософія»

На тему: « Соціальна філософія »

Факультет економіки та управління

Спеціальність: «Економіка підприємства»

Керівник:              Виконав:    

Скалянчук Василь Степанович                                         Студент групи ЕП-402з мс

               Огійчук Б.В

2020

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………………. 3

1. Соціальна філософія: об’єкт, предмет, завдання. Специфіка пізнання соціального…………………………………………………………………………... 5

2. Філософські концепції розуміння суспільства…………………………………. 9

2.1 Термін «суспільство» – поняття багатозначне………………………………..  9

2.2 Основні підходи до розуміння суспільства………………………………….. 12

2.3 Суспільство як цілісна система………………………………………………..16

Висновки…………………………………………………………………………… 23

Список використаної літератури…………………………………………………. 24

Вступ

Питання про сутність людини є безпосереднім виявом її специфіки як живої істоти. Як істота, для якої її існування є проблемою (Е. Фромм), людина здавна переймалася питанням про своє походження, місце в суспільстві, у Всесвіті. У релятивізмі сучасного світу людина перестає бути суто продуктом соціальних, а тим більше політичних сфер впливу. Вона долучена до різних вимірів життя, практично не пов’язаних між собою. Місце традиції посідає вибір стилю поведінки. Лише загальний стан культури об’єднує ці різноманітні проекції. Культурне багатство особистості залежить від залучення цінностей до особистої діяльності і від того, наскільки суспільство стимулює цей процес, сприяє йому. Цінності культури особистість перетворює на поведінку, культура живе в особистісній поведінці людини.

Суспільство створює умови існування людини, а вони можуть як сприяти, так і не сприяти перетворенню цінностей культури на акти поведінки особистості. Суспільство активізує пошук найсприятливіших умов для формування особистості як активного суб’єкта культури, як творця і носія цінностей культури, воно створює умови для соціального розвитку людини, тобто людини як особистості. Особистість відображає конкретну культуру й конкретне суспільство. Крім того, суспільство створює умови для масового використання цінностей культури, а отже, породжує потреби в тиражуванні й репродукуванні артефактів, що, відповідно, перетворюється на процеси відтворення культури.

Філософія як теоретичний, раціоналізований світогляд ґрунтується на опозиції «людина – світ». Сучасний світ – це світ масової культури, економізації буття, пріоритету споживчих, а не духовних потреб, інтенсивного впровадження інформаційних технологій, заміни «живого» спілкування Інтернетом, удосконаленого маніпулювання свідомістю, що призводить до знецінення особистості, динаміка політичного життя загострює з новою силою проблему людини. Людина ж формує свою власне людську сутність серед інших людей, у суспільстві. Немає особи, яка б сформувалася як індивідуальність й особистість самостійно, відокремлено від людства та його духовних, культурних здобутків. Рівень розвитку суспільства, усі соціальні катаклізми, які відбуваються в ньому, позначаються на кожному члені суспільства, на його долі. Суспільство не є однорідним, так само, як не є воно вічним, незалежно від людської свідомості і волі існуючим способом співжиття людей.

В історії філософії і в історії культури людства накопичився значний досвід осмислення соціальних проблем, який потребує вивчення та класифікації. Цим, власне, і займається соціальна філософія, яка покликана надати людині орієнтири відносно її життя в суспільстві та взаємодії з іншими людьми. Аналіз соціальних процесів засвідчує, що вони істотно відрізняються від природних і біологічних, адже мають особливі якості. Домінантою соціального розвитку слугують соціальні протиріччя, які, вступаючи між собою в боротьбу, спонукають суспільство до невпинного розвитку і самовдосконалення.