Граничні ситуації Карла Ясперса

24 лютого 2022 року російські війська розпочали повномасштабну військову операцію проти України та її громадян. Протягом першого року конфлікту було зруйновано більше тисячі населених пунктів, сіл та великих міст. Кількість загиблих та померлих людей на сьогоднішній день неможливо підрахувати. Багато людей були змушені залишити свої рідні домівки, щоб зберегти своє життя. Війна створила ситуацію, коли почуття наближення смерті особливо гостро відчувалося в суспільстві. Кожен день для міг бути останнім. Актуалізувалась проблема власного існування. Люди, втративши всі свої нагромадження та матеріальні блага, опинилися перед необхідністю збереження власного життя.

Перед початком «гарячої фази» Російсько-української війни, українське суспільство перебувало в стані відчуження від реального світу, що було наслідком діджиталізації. Процес віртуалізації об'єктивної реальності спричинив насадження штучних і, як показав початок повномасштабної війни в Україні, непостійних цінностей. Зрозумівши тлінність матеріальних речей та наближеність смерті, громадяни України почали задумуватись над проблемою власного існування в цьому світі. Їх ціннісні орієнтації зазнали змін, пріоритетом стали близькість з рідними та збереження їх та власного життя, що стали важливішими за соціальний статус чи матеріальні блага.

Суспільство спідкав процес переоцінки власних цінностей. Подібні процеси відбувались в минулому, багато людей зіштовхнулись з ними у період першої та другої світової війни. Саме в цей період часу розвивається філософія екзистенціалізму. Багато його представників розглядають смерть як одну з основних категорії власної філософії.  Розглядаючі військові зіткнення та їх наслідки на життя суспільства, Карл Ясперс, пояснює процес переоцінки цінностей людини та суспільста як прояв граничної ситуації. Гранична ситуація – це ситуація яка ставить людину на межу між буттям і небуттям. Граничні ситуації можуть бути індивідуальними, повязаними з конкретними подіями у житті людини, що змінили її погляд на світ і своє місце в ньому та суспільними, такі як війна, голод, природні катаклізми.

Згідно з Ясперсом, людина в буденності існує у передособистісному стані, вона зацікавлена лише у предметах і повністю занурена у "предметне буття". Ясперс використовує термін "екзистенція" для опису цього буття, який він протиставляє екзистенції.[1]. Екзистенція, за Ясперсом, є глибоко особистісним способом існування. Вона виникає в результаті так званих "граничних ситуацій" - ситуацій відчаю, провини, жаху, які виникають у момент зіткнення зі смертю, коли людина стикається з моральною або фізичною загрозою загибелі. "Те, що залишається істотним перед смертю, те, що втрачає свою цінність... є голим буттям", - пише Ясперс. За Ясперсом, безодня смерті "розкриває" людину саме тому, що вона відкриває доступ до вічності екзистенції, до її зв'язку з трансцендентним світом. "Те, що знищується смертю, є явищем, а не самим буттям".[2].