Мужособова комунікація: види та сутнісні ознаки

Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»

Кафедра документознавства та інформаційної діяльності

Допущено до захисту

Зав. кафедри О. О. Волинець

«__» червень 2018р.

Курсова робота

Мужособова комунікація: види та сутнісні ознаки

за спеціальністю 029 «Інформаційна, архівна та бібліотечна справа»

Мельниченко Поліна Павлівна

3 курс, ДІ¬31

Київ 2018

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………….

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПОНЯТЬ МІЖОСОБОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ ТА ЇЇ ГЕНЕЗА

1.1 Аналітичний огляд літератури………………………………………………..

1.2. Історичний аспект міжособової комунікації………………………………….

1.3. Ключові поняття міжособової комунікації…………………………………..

РОЗДІЛ 2 ВИДИ ТА СКЛАДОВІ МІЖОСОБОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ

2.1. Стратегія та тактика міжособової комунікації………………………………..

2.2. Ситуативні та психологічні складові комунікативного сприйняття………..

2.3. Особливості та ефекти міжособового сприйняття…………………………….

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………...

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………………….

ДОДАТКИ……………………………………………………………………………..

ВСТУП

Актуальність роботи. Сучасна наука особливо актуальними вважає питання побудови, творення та сприйняття мовлення індивіда і взаємодію особистостей у процесі спілкування, адже комунікація є основою суспільного існування людей, вираженням сутності індивіда, основою їхнього розвитку та й взагалі існування як людей мислячих.

Міжособистісне спілкування є основою створення спільноти людей, засобом передачі й обміну інформацією, способом взаєморозуміння людей. Міжособистісним можна вважати спілкування, якщо у ньому беруть участь не більше 2¬3 комунікантів, які знаходяться в одному просторовому та часовому вимірі і які сприймають один одного як партнери у цій взаємодії, розуміють, поважають, прислухаються і намагаються порозумітися.

Гуманітарні науки у тлумаченні характерних особливостей міжособистісного спілкування послуговується системою базових термінів таких, як «міжособистісний контакт», «міжособистісна комунікація», «міжособистісна взаємодія», «міжособистісні відносини». Міжособистісна комунікація – це «взаємний обмін суб’єктивним досвідом людей, які перебувають у просторовій близькості, мають можливість бачити, чути, дотикатися один додного, забезпечувати зворотній зв’язок».

Міжособистісне спілкування і міжособистісна комунікація – не тотожні поняття, комунікація – це певний акт спілкування, один із виявів взаємодії людей. «Спілкування – сукупність зв’язків і взаємодій людей, суспільств, суб’єктів (класів, груп, особистостей), у яких відбувається обмін інформацією, досвідом, уміннями, навичками та результатами діяльності» У спілкуванні існує три взаємопов’язані складові: комунікація, інтеракція, перцепція. Комунікація – це спілкування з метою обміну інформацією між особистостями. Інтеракція – передбачає обмін інформацією і певними діями комунікантів. Перцепція – певний процес взаємодії людей за допомогою спілкування, результатом якого є сприйняття і взаєморозуміння між особистостями.

Об’єктом дослідження є усі види міжособових комунікацій.

Предметом