Маніфест проти гороскопу

Ви точно бачили в газеті шпальту з гороскопом. Але дуже дивно, що в нашому суперсучасному діджиталізованому світі є люди, які досі в них вірять.

Першою газетою, що започаткувала таку традицію була британська газета Sunday Express. 21 серпня 1930 року кожен британець жадав отримати подробиці народження нового члена королівської родини - принцеси Маргарет, важко було знайти людину, що не хотіла б обговорити цю подію, проте королівський статус дитини не міг дозволити публіці задовольнити свій інтерес. Розраду знайшов Джон Гордон, тодішній головний редактор газети Sunday Express. Якщо забороняють розповідати про маленьку Маргарет у цей момент, отже можна розповісти про її майбутнє, запитавши про нього у небесних тіл. Саме так подумав Джон Гордон і вирішив, додати опис життя Маргарет, заснований на гороскопі. Гороскопи були тепло сприйняті громадськістю, тому, в публіцистиці, вони були приречені на успіх і традиція розміщувати гороскопи на своїх сторінках вийшла не тільки за межі газети Sunday Express, а й за межі усієї британської преси, і навіть дійшла до останніх сторінок української преси.

Ефект коли люди вірять, що опис підходить саме їм, хоча він настільки універсальний, що може підходити кому завгодно дослідив Бертрам Форер. У 1948 році психолог Бертрам Форер провів тест серед своїх студентів. Відповіді, які дали його студенти він проігнорував і кожному дав однаковий опис їх особистості. Студенти мали оцінити точність опису за шкалою від 0 до 5. Середня оцінка точності склала 4.26. Студенти були вражені, як добре їх знав їх викладач, хоча насправді він просто взяв свій опис з гороскопу, не враховуючи знаки зодіака студентів. Цей ефект частково