Легалізація евтаназії в Україні

ЛЕГАЛІЗАЦІЯ ЕВТАНАЗІЇ В УКРАЇНІ

ВСТУП

Шановні колеги-політологи! Шановний Віталію Юрійовичу! Я радий сьогодні бути з вами, завдяки кому Україна перетвориться на краще місце для життя всіх людей. Перетвориться на місце, в якому не страшно померти.

Генрі Марш, відомий нейрохірург та письменник сказав, - «Я хочу мати вибір, як піти з життя, і це є вибір кожного».

Декілька років тому мій близький друг, Денис, пішов добровольцем, на той час, в зону Операції об’єднаних сил захищати наш рідний дім. Під час виконання бойового завдання він отримав тяжке поранення. Його наслідки були жахливими – «тяжка мозкова дисфункція». Денис втратив зір, можливість нормально говорити, постійний привид болю не давав йому навіть заснути. Про його психічний стан мені й досі страшно згадувати. Після поранення життя Дениса стало як на пустельному острові страху та болю посеред величезного океану радості та барвистих хвиль. З часом, щасливе минуле померло. Померло, як і сам Денис від тяжких кайданів тривоги та розбитості…

Чи хотів він, мій близький друг Денис, помирати так? В останні свої дні він благав в лікарів безболісної і спокійної смерті, в чому вони йому і відмовили, прирікши герою України смертні муки перед останніми годинами життя...

Я не маю права засуджувати лікарів, оскільки у них не було права дати ту саму ін’єкцію «спокою», про яку він так благав. І ця ганебна ситуація доводить, що кожен має право як на життя, яке він хоче, так і на його закінчення...

Ми, політологи, навчаємось в цих червоних стінах, щоб РОБИТИ ВИБІР. Цей вибір може бути незначним, як-от надягнути сьогодні в університет брюки або сукню, футболку або рубашку. Але наш вибір може стосуватися і більш глобальних питань, як-от смерть.

Саме тому, сьогоднішньою темою буде питання щодо легалізації евтаназії в Україні.

ОСНОВНА ЧАСТИНА
(виклад/опис загальної ситуації)

Евтаназія — припинення життя людини у швидкий та безболісний спосіб. Її застосовують для людей, котрі мають невиліковне захворювання й більше не хочуть терпіти біль.

Вперше про такий вид смерті заговорив англійський філософ Френсіс Бекон ще у 17-ому столітті. Він казав, що мета лікаря – не лише лікувати, а й позбавляти пацієнта від страждань, коли вже жодної надії на порятунок немає.

Наші супротивники кажуть, в особливості релігійні люди, що евтаназія – це морально неприпустимий акт, адже життя – це священне дарування Бога, і воно має завершитися природним шляхом. Я гадки не маю, як вони винесли це вчення з Біблії, в якій ясно написано, що «людина має право на завершення життя, відчуваючи муки, що забирають її сили – це знак Божий». Отож, люди, які посилаються на неправильне трактування священного письма, чи мають вони право говорити іншим, як їм чинити? Деякі ж кажуть, що евтаназія – це причина, за якої демографічна шкала знижується, але я пропоную розібратися з цією тезою трохи пізніше.

(аргументація/обгрунтування проблеми)
ПЕРШИЙ АРГУМЕНТ (середній)

Евтаназію офіційно затверджено в Данії, Бельгії, Іспанії, Новій Зеландії, Франції, понад 20-ти штатах Америки, в Австралії, Швейцарії та Нідерландах, а з весни цього року ще й в Португалії.

Повертаючись до демографії, яку я згадував раніше, ми знаємо, що лише обмежена кількість людей звертається по евтаназію. у Нідерландах – лише 4% від загальної смертності відходить на евтаназію, а у більшості інших країн – менше 1%. В Англії евтаназія заборонена. Але опитування громадської думки показують, що приблизно 90% населення хочуть, аби ці закони змінилися.

Будь ласка, перегорніть аркуші, які лежать перед вами. Це соціологічне дослідження нашого університету, яке показує, що 84% українців підтримують рішення щодо легалізації евтаназії в Україні, лише 6% проти цього, 7% не знають, що таке евтаназія і останні 3% утрималися від відповіді.

З цього видно, що ми маємо всі можливості взяти досвід інших, більш розвинених країн, провести тренінги та навчання для наших лікарів з боку лікарів іноземних, у тих, яких є великий досвід, також необхідно змінити відповідні закони. Залишилось одне – підтримка населення, яку, згідно з нашим дослідженням, ми маємо в повній мірі. То чи буде це проблемою?