Сучасний педагог

[pic 1][pic 2]

1.Викладіть свої думки щодо психологічний портрету сучасного вчителя у вигляді есе «Сучасний педагог: прагматик чи емпатійна особистість?».

У сьогоднішнього молодого вчителя великий гуманістичний потенціал: він хоче і готовий працювати з дітьми, проте його вибір педагогіки як сфери своєї професійної діяльності є раціональним. Молодий учитель не ідеаліст. Ось скоріше реаліст. Мобільний, прагматичний, а також емпатійна особистість. Якщо його щось не влаштовує, він не буде мимоволі.

До очевидних переваг можна віднести високий рівень навчання, цінність освіти та інформаційну компетентність молоді. Саме молодь часто навантажують виховною функцією, і це виправдано, оскільки молоді вчителі, поки є ентузіазм, працюють класними керівниками сумлінно і з азартом. Щоправда, в освітніх організаціях бачать у молоді не так ресурс для розвитку школи, як учнів, які потребують наставництва.

Найбільш адекватно виражають сучасний образ педагога, його соціально-орієнтований вектор розвитку, такі індикатори: любов педагога до своєї професії; повага педагогом особистості учнів; доброта педагога щодо учнівської молоді; наявність у педагога почуття гумору та його професіоналізм; чесність та відкритість педагога; комунікабельність педагога; його суворість та вимогливість до учнів; оригінальність особи педагога.

Діяльність вчителя, який, перш за все, сприймає свою роботу, як процес виживання, коли всі зусилля викладача спрямовані на матеріальне забезпечення або «рутину», що не дозволяє розкритися духовним потребам та здібностям вчителя та учнів не може носити таку горду назву та не може працювати з дітьми, однак це лише моя суб’єктивна думка.

У сучасному світі, при впровадженні нових стандартів, вчитель має намагатися організувати діяльність, яка причетна до розвитку суспільства та молоді. Освітній процес стає сферою, де вчителі можуть найповніше висловити свою особистість, допомогти молоді стати на шлях духовного розвитку. Навчання стає «мистецтвом», як діяльність, від якої можна отримувати лише задоволення.

У свою чергу хочу зазначити, що я намагаюся відповідати збірному образу педагога, якого відрізняють такі якості: гумор і доброта, відкритість і вимогливість, але на основі поваги особистості учнів. Сучасний вчитель ‒ точка опори в освітньому процесі, тому він повинен мати свій імідж, певний стиль, бути привабливим, мати гарний смак і особисту чарівність. Головне завдання вчителя ‒ постійно залишатися в контакті з дитиною і бути для неї прикладом.

2.Ознайомтеся із положеннями Декларації прав дитини. Проаналізуйте, як впливає прийняття цієї Декларації на загальну ситуацію виховання і відносин дитини із дорослими, як виявляються її основні положення у шкільному житті (цит. за Семиченко В.А. Психологія педагогічної діяльності: навч. посіб. ˗ Київ: Вища шк.., 2004. ˗ С. 59˗61.)

Пріоритетність прав дітей у суспільстві  закріплена у таких документах:

 - Декларація прав дитини (1959);

-  Конвенція ООН про права дитини (1989);

- Всесвітня декларація про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей (1990)

     Декларація прав дитини – документ, що регулює становище дитини у сучасному суспільстві. Головна ідея цього акту «Добро – дітям».

           У преамбулі Декларації зазначено, що дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує особливої опіки і уваги, включаючи правовий захист, як до, так і після народження, Отже, батьків, чоловіків і жінок персонально, громадські організації, органи влади на місцевому та національному рівні Декларація закликала визнати ці права та забезпечити їх виконання через правову реформу чи іншими шляхами. Женевська Декларація стала першим кроком на шляху до визнання дітей як правових суб’єктів (людей з їхніми власними правами). Сам текст Декларації свідчить про перехід від соціальної допомоги і захисту дітей до захисту прав дітей. В той же час Декларація вважає дитину правовим суб’єктом, тобто не визнає за нею право самостійно користуватися своїми правами. Декларація стосується майже виключно захисних прав, її лейтмотивом є кращі інтереси дитини, іншими словами, дитина визнається окремою істотою.