Психологічні причини психосоматичних захворювань

Навчально-науковий інститут міжнародних відносин і соціальних наук

Кафедра психології

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни «Психосоматика»

на тему: «Психологічні причини психосоматичних захворювань»

Виконала:

студентка групи

 С-12-21-М1ПС(2.0з)

053 "Психологія"

Поліщук Ірина Євгенівна

Перевірила:

 доктор психологічних наук, профессор

Павлюк Марія Михайлівна

Київ 2022

Зміст

Вступ……………………………………………………………………….…...3

1. Психосоматика та психосоматичні симптоми……………………….…4

2. Соціокультурна сфера та психосоматика…..……………………..…….7

Висновок……………………………………………………………………….14

Список використаних джерел ………………………………………………16

Вступ

Для низки захворювань досі не виявлено точна, науково обгрунтована причина, тому імовірно їх називають «ендогенними», «ідіопатичними», у разі просто «криптогенними», тобто із невідомою причиною.

Досить часто це звучить так: «Етіологія невідома». Передбачається суттєва участь психіки у прояві таких хвороб, в основі яких лежать так звані вегетативні розлади, типу функціональних порушень серцевого ритму, функціональних розладів кровообігу та симптомокомплексу «вегетативної дистонії».

Крім цього, істотний вплив психічного фактора визнається при так званих класичних психосоматичних захворюваннях, до яких історично відносять сім хвороб:

-виразка дванадцятипалої кишки,

-язвений коліт,

-есенціальна гіпертонія,

-ревматичний артрит,

-гіпертиреоз,

-нейродерміт,

-бронхіальна астма.

Психосоматика в широкому розумінні підходить до цієї проблеми зі свого погляду: як впливає душевно соматична хвороба на хворого і його життя, і які реакції навколишнього світу воно може провокувати?

1. Психосоматика та психосоматичні симптоми.

Психосоматика у сенсі має справу з структурою обставин, у якій розвиваються психосоматичні розлади й у яку тісно вплітаються.

До психосоматики в широкому розумінні ставляться також питання ставлення лікаря та обслуговуючого персоналу до хворого, у тому числі і соціально-економічні фактори або бачення людини, яке є фоновою концепцією в тому, як людина ставиться до свого тіла (Я), до інших людей (Ти і Ми) і до незнайомого і непізнаного (Пра Ми).

Психосоматика у сенсі доповнюється трьома складовими сферами переробки конфліктів і переживань, які певною мірою служать медіаторами в психосоматичної структурі обставин.

Йдеться про сфери діяльності, контактів та фантазії.

У зв'язку з цим можуть бути виділені чотири групи психосоматичних симптомів:

 -психосоматичні симптоми як прояв конфліктного переживання;

-психосоматичні симптоми як індикатори конфліктного або недостатнього переживання;

 -психосоматичні симптоми як супутні прояви препсихотичних та психотичних захворювань;

-психосоматичні симптоми при суто соматичних захворюваннях.

До психосоматичних симптомів як прояву конфліктного переживання відносяться конверсійні симптоми як перші психосоматичні прояви захворювання.

До них належать паралічі рук і ніг, сліпота, глухота та інші сенсорні порушення, які не є наслідком патологоанатомічних ушкоджень, а у своєму органічному вираженні протікають відповідно до підсвідомих суб'єктивних уявлень хворого.

У симптомі представлена ​​несвідома фантазія, хворобливе явище набуває умоглядного змісту.

Ця група проявів психосоматично органної мови може бути також наслідком почуття небезпеки.

Було встановлено, що у разі загрози бомбардування під час війни, тобто. в стані страху і шоку, давали архаїчні реакції, наприклад, висловлюючи переляк і почуття страху у вигляді примітивного рефлексу підвищення кров'яного тиску. Аналогічними архаїчними реакціями є рефлекс уявної смерті або панічна рухова гіперактивність, що виявляються в екстремальній ситуації.