Статистичний аналіз внутрішнього боргу України

Міністерство освіти і науки України

Національний університет

«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»

Навчально-науковий інститут фінансів, економіки,

управління та права

Кафедра фінансів, банківського бізнесу та оподаткування

РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА

з дисципліни «Фінансова статистика»

на тему: «Статистичний аналіз внутрішнього боргу України»

                                                                                         Виконано студенткою

                                                                                  спеціальності 072

                                                                                        «Фінанси, банківська

справа та страхування»,    

                                                                           групи 201ЕФ

                                                                                       Науковий керівник:

                                                                            к.е.н., доцент

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………..………3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМ БОРГОМ

1. Поняття державного боргу України та його структура………………......5
2. Сутність та методи управління та обслуговування державного боргу….8
3. Зарубіжний досвід управління державним боргом……………………...12

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СТАНУ ВНУТРІШНЬОГО БОРГУ УКРАЇНИ

2.1 Дослідження державного боргу та видатків на його обслуговування…….16

2.2 Аналіз діяльності суб'єктів ринку облігацій внутрішньої державної позики України…………………………………………………………………………...20

ВИСНОВОК……………………………………………………………………...27

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………..29

ВСТУП

Ефективність та надійність фінансової системи держави, здатність виконувати притаманні їй функції, а також якість державного управління в цілому, відображаються у державному бюджеті країни, який складається Міністерством фінансів. Одним із основних показників головного фінансового плану країни є не лише обсяги бюджетних надходжень та видатків, а й обсяг державного боргу.

Державний борг був, є і залишається важливою складовою будь-якої економічної системи усіх, без винятку, країн. І хоча це питання стоїть на порядку денному, погляди щодо нього залишаються неоднозначними. На сьогодні важко віднайти країну, яка змогла б обійтися без запозичень. Державні видатки щоденно функціонують, а резерви країн, у свою чергу, мають властивість зменшуватися і доходити до крайніх відміток. В цей час держава має скористатися запозиченнями, які відіграють роль інвестиційних ресурсів і впливають на економічний розвиток країни. Держави вдаються до запозичень як на внутрішніх, так і на зовнішніх ринках капіталу. І хоча, позичені кошти покликані покращити економічну ситуацію країни, неправильне розпорядження ними, чи нездатність повернути їх може вдарити по економічному стану країни та підірвати її статус серед інших країн світу, що у свою чергу потребуватиме ще більгих запозичень, а останнє, як наслідок призведе до появи державного боргу.

При значних розмірах боргу, особливо коли, його величина перевищує 60% від річного обсягу ВВП (за міжнародними стандартами), держава-боржник може позбутись стабільної фінансової безпеки, а постійне його зростання, неефективне управління призведе до дефолту країни.

Актуальність даної теми в тому, що протягом попереднх років державний борг України, як зовнішній, так і внутрішній, невпинно зростав, створюючи загрози борговій безпеці та фінансовий стабільності країни.

Питання державного боргу та його наслідків для соціально-економічного стану країни досліджувались відомими вченими, такими як: Р. Барро, Г. Манків, Д.Сакс, Ф. Каселлі, Т. Лейн, Ф. Баррі, О. Бланчар та іншими. Дослідженню особливостей функціонування державного боргу, причин та наслідків його існування, а також напрямам оптимізації його структури присвятили праці чимало українських вчених-економістів, зокрема Т. Вахненко, А. Гальчинський, В. Лісовенко, Л. Лондар, О. Присяжнюк, І. Федорович, О. Футерко, О. Шаров, Л. Капранова та інші.