Культура педагогiчного спiлкування в закладах освiти

ПИСЬМОВЕ ЗАВДАННЯ № 3 до другого практичного заняття

Письмове повідомлення за темою «КУЛЬТУРА ПЕДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ»

План

1. Поняття « педагогічне спілкування», його види.

2.Функції спілкування.

3. Манера спілкування.

4. Інтенсивність спілкування.

5. Фактори, що зумовлюють ефективність педагогічного спілкування.

6. Культура мови педагога.

1. Поняття « педагогічне спілкування», його види.

Педагогічне спілкування - це професійне спілкування педагога з учнями, а також з їх батьками, що має певні педагогічні, в тому числі і

виховні, цілі.

За допомогою педагогічного спілкування не тільки передаються знання і вміння, але і змінюються властивості особистості учнів, встановлюється взаєморозуміння, змінюються думки і установки.

За допомогою педагогічного спілкування не тільки передаються знання і вміння, але і змінюються властивості особистості учнів, встановлюється взаєморозуміння, змінюються думки і установки. Тому, спілкуючись з учнями, не тільки педагог впливає на них, а й учні, спілкуючись з педагогом, хоча б і з ініціативи останнього, впливають на педагога, змушують його реагувати тим чи іншим способом на своє поведінку, дії і слова. Тому педагогічне спілкування не є процесом одностороннього тиску педагогів на учнів.

Залежно від числа людей, що спілкуються розрізняють три види спілкування: міжособистісне - спілкування між двома суб'єктами (наприклад, вчитель - учень), особистісно-групове - спілкування між одним чоловіком і групою (наприклад, вчитель - клас) і міжгрупове (наприклад, між класами).

2.Функції спілкування.

У відповідності до змісту спілкування виділяють наступні функції педагогічного спілкування:

• пізнавальна - передача учням знань і умінь;

• експресивна - розуміння переживань і емоційного стану учнів;

• регулятивна - вплив на учнів з метою зміни або збереження їх поведінки, активності, стану, ставлення один до одного;

• соціального контролю - регламентування поведінки і діяльності учнів за допомогою групових і соціальних норм шляхом використання позитивних (схвалення, похвала) або негативних (несхвалення, осуд)

санкцій;

• соціалізації (формування в учнів уміння діяти в інтересах

колективу, розуміти інтереси інших людей, висловлювати доброзичливість).

3. Манера спілкування.

Вона має велике значення для виховання учнів. Тон звернення (спокійний,

владний, вкрадливий, схвильований і т. п.), поведінка педагога (стриманість,

занепокоєння, невпевненість, скутість міміки і рухів і т. п.), навіть відстань між педагогом і учнями можуть багато чого сказати учневі. наприклад,

виявлено, що між тими, хто спілкується можуть бути чотири дистанції: інтимна, особиста, соціальна і публічна. Перші дві свідчать про те, що спілкуються є близькими знайомими, друзями; соціальної дистанції дотримуються люди, що вступають в офіційні контакти; публічна дистанція

має місце між чужими людьми.

Змінюючи відстань, педагог може домагатися додаткового впливу на учня, так як цим змінюється установка на манеру спілкування, характер відносини між партнерами.

Має значення в спілкуванні і розміщення партнерів. Наприклад, спілкування між людьми, вперше вступили в контакт, проходить легше і успішніше, якщо стільці, на яких вони сидять, розставлені не в ряд, а вільно навколо невеликого

столика. Начальник, який бажає вести з підлеглим інтимну розмову, повинен

вийти з-за свого столу, оскільки підлеглі звикли бачити його в кріслі